Близько кожної тисячі років екстремальний вибух з поверхні Сонця, “як прожектор у космос”, може значно порушувати озоновий шар Землі та вплинути на все живе на планеті. Про це попередили у новому дослідженні, опублікованому в журналі PNAS, передає The Independent.
За словами дослідників, зокрема зі Швейцарської вищої технічної школи Цюриха, ця екстремальна “подія сонячних частинок” може дати людям високе шкідливе ультрафіолетове випромінювання, спричинити високий рівень захворюваності на рак та призвести до змін глобального клімату.
Здебільшого магнітне поле Землі захищає планету, відхиляючи заряджені частинки в просторі, проте сила цього магнітного щита може змінюватися. Водночас поверхня Сонця випромінює високоенергетичні протони в так званих “подіях сонячних частинок”, які можуть досягати найнижчих шарів земної атмосфери.
Проте приблизно кожного тисячоліття можуть відбуватися екстремальні події сонячних частинок, “в тисячі разів сильніші, ніж будь-що, зафіксоване сучасними інструментами”, кажуть дослідники в “The Conversation”.
“Ці вибухи протонів безпосередньо з поверхні Сонця можуть вистрілити в космос, як прожектор”, – попередили вчені.
Дослідники додали, попри те, що сучасні сонячні спалахи є слабкими та легко відхиляються магнітним полем Землі, в минулому траплялися екстремальні події. Така подія може спричинити “каскад доміно” в озоновому шарі Землі і порушити його роботу більш ніж на рік.
Якщо озоновий шар буде пошкоджено, то шкідливе ультрафіолетове випромінювання може досягти поверхні землі, пошкоджуючи ДНК всіх форм життя.
“Дуже висока інтенсивність ультрафіолетового випромінювання може перешкоджати росту рослин і фотосинтезу та спричинити підвищений рівень пошкодження ДНК у багатьох видів”, – пояснюють дослідники.
Водночас у людей це може призвести до підвищеного розвитку раку шкіри, катаракти та погіршення імунної функції, зокрема симптоми пошкодження очей можуть з’явитися через 30 хвилин – 12 годин після впливу ультрафіолетового випромінювання.
“В результаті приземне ультрафіолетове випромінювання залишатиметься підвищеним протягом 6 років, що призведе до збільшення індексу ультрафіолетового випромінювання на 20-25 відсотків та індукованого сонцем пошкодження ДНК на 40-50 відсотків. Потенційні наслідки включають серйозну небезпеку для здоров’я і довгострокові кліматичні та еволюційні наслідки”, – зауважили вчені.
Дослідники підозрюють, що один з таких екстремальних сонячних вибухів, можливо, вплинув на групи мисливців-збирачів близько 42 200 і 41 500 років тому і, ймовірно, став причиною зникнення останніх неандертальців.