Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що політика його країни, що покладається виключно на Росію у гарантіях своєї безпеки, була “стратегічною помилкою”.
Про це заявив Нікол Пашинян в інтерв’ю La Repubblica
Пашинян звинуватив Росію в неспроможності реалізувати безпеку Вірменії на агресії з боку сусіднього Азербайджану стосовно регіону Нагірного Карабаху.
“Архітектура безпеки Вірменії була на 99,999% пов’язана з Росією, включно з закупівлею зброї та боєприпасів. Але сьогодні ми бачимо, що Росія сама потребує зброї, озброєння та боєприпасів (для війни проти України), і в цій ситуації зрозуміло, що навіть за її бажання Російська Федерація не може задовольнити потреби безпеки Вірменії”, — пояснив він.
Він додав, що цей приклад має продемонструвати, що “залежність лише від одного партнера в питаннях безпеки є стратегічною помилкою”. І наголосив, що РФ “сама йде з регіону”.
Окрім цього, глава уряду зауважив, що раніше “ми бачили ситуації, коли за один день, місяць чи рік РФ залишала і йшла з Південного Кавказу… Такий сценарій може повторитися, якось ми просто прокинемося і побачимо, що Росії тут немає”.
Звинувачення Пашиняна акцентують обурення населення Вірменії неспроможністю Росії захистити їхні інтереси.
Конфлікт у Нагірному Карабаху
Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах триває не перше десятиліття.
25 березня 2022 року МЗС Вірменії заявило, що Азербайджан “продовжує вторгнення” в районах, відповідальність за безпеку яких мав би нести російських миротворчий контингент. У заяві також йдеться, що Вірменія вимагає виводу азербайджанських військ з території Карабаху, яка контролюється “миротворцями” з РФ.
У той же день міністри оборони Азербайджану та РФ провели телефонну розмову. Йшлося про “ситуацію на території Азербайджану, де тимчасово розміщено миротворчий контингент РФ”. В оборонному відомстві Азербайджану поінформували, що 26 березня члени “вірменських незаконних збройних формувань” намагалися провести диверсію проти підрозділів ЗС Азербайджану.
Також в Азербайджані заявили про те, що країна не порушує умов договору від 10 листопада 2020 року, а до його порушень вдається саме вірменська сторона. За повідомленням МО Азербайджану, досі на території Азербайджану перебувають як регулярні війська Вірменії, так і “незаконні збройні формування”, що суперечить 4-му пункту угоди.
Міноборони Азербайджану закликало РФ забезпечити повне виведення всіх збройних формувань Вірменії з територій, які визнані частиною Азербайджану. Також у заяві оборонного відомства зазначили про те, аби РФ не “представляла у спотвореній формі пересування військ Азербайджану суверенною територією”. Раніше в Росії звинуватили Азербайджан у вторгненні на територію регіону, який має контролюватися “миротворцями” РФ.
27 вересня 2020 року стало відомо про обстріли в районі Нагірного Карабаху. Сторони звинувачували одна одну в збройних провокаціях.
Зокрема, міністр оборони Вірменії Давид Тоноян заявив, що Азербайджан почав повітряну і ракетну провокацію в напрямку Нагірного Карабаху.
Своєю чергою, влада Азербайджану повідомляла, що 27 вересня 2020 року близько 06:00 озброєні сили Вірменії обстріляли позиції азербайджанської армії вздовж лінії фронту. Повідомлялося про загибель і поранення цивільного населення і військовослужбовців.
Згодом влада Вірменії ввела воєнний стан і оголосила загальну мобілізацію.
Перед тим воєнний стан ввів Нагірний Карабах. Лідер невизнаної республіки Араїк Арутюнян оголосив загальну мобілізацію осіб, старших за 18 років.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв оголосив про часткову мобілізацію в країні 28 вересня 2020 року.
29 вересня у Міністерстві оборони Вірменії заявили про участь турецьких літаків в атаці на вірменські населені пункти. Туреччина заперечує свою участь у конфлікті.
На кінець дня 27 вересня 2020 року в результаті боїв вірменська армія зазнала серйозних втрат – було знищено 22 танки і іншу бронетехніку, 15 зенітно-ракетних комплексів “ОСА”, 18 безпілотних літальних апаратів, 8 артилерійських установок. Втрати вірменської сторони в живій силі склали понад 550 убитих та поранених.
У вересні 2022 року Вірменія офіційно звернулася за допомогою до РФ та країн-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). ОДКБ у відповідь вирішила направити свою місію для “оцінки ситуації, що склалася”. У ніч на 15 вересня сторони досягли домовленості про перемир’я, повідомив секретар Ради безпеки Вірменії Вірмен Григорян.
Рада безпеки ООН закликала Вірменію і Азербайджан негайно припинити бойові дії в Нагірному Карабасі і терміново відновити переговори.
3 жовтня 2020 року армія Азербайджану перейшла в масштабний наступ.
Вже 10 листопада 2020 року Вірменія, Азербайджан та РФ підписали угоду про припинення військових дій у Нагірному Карабасі, яка, зокрема, передбачає введення на територію Нагірного Карабаху російських “миротворців”.
Наприкінці листопада минулого року у Міністерстві оборони Азербайджану вкотре повідомили про порушення режиму припинення вогню у районі державного кордону з Вірменією.
6 березня в Європейському союзі висловили занепокоєння спалахом насильства в Нагірному Карабаху, що призвів до “загибелі щонайменше п’яти осіб”, закликавши розслідувати обставини.
22 травня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Єреван може визнати Нагірний Карабах частиною Азербайджану, якщо Баку гарантує права етнічних вірмен на цій території. Також Пашинян заявив про можливий вихід країни з Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) на чолі з РФ. Додавши, що це питання зараз обговорюється.
