У Польщі стрімко зростає кількість злочинів проти громадян України. За два роки кількість випадків погроз українцям збільшилася більш ніж удвічі, а нападів – на 66%. Представниця поліції комісар Віолета Шубська підкреслила, що поліція проводить профілактичні заходи, зокрема освітні кампанії, щоб боротися з такими проявами ненависті.
Про це повідомило польське видання Onet, посилаючись на офіційні дані поліції. За інформацією, до якої отримали доступ журналісти, лише за перші сім місяців 2025 року зафіксовано 543 злочини, мотивовані упередженням. Це на 159 більше, ніж торік за той самий період, що становить приріст на 41%.
Хвиля агресії проти українців
Останні тижні у Варшаві та інших містах зафіксовано низку нападів. Зокрема, 5 вересня на варшавській Бялоленці троє чоловіків побили групу українців, вигукуючи “їдьте додому” та “їдьте на фронт, бандерівці”.
21 вересня чоловік у міському автобусі ображав літню українку, а коли за неї заступилася активістка Зенобія Жачек – вдарив її. 9 жовтня у столиці група підлітків напала на молоду українку та її знайомих, погрожуючи молотком і вимагаючи гроші. Нападникам виявилося лише 14 і 15 років.
“Раніше такого не було. Ми працюємо, платимо податки, не провокуємо нікого, але все частіше чуємо образи”, – розповів українець, який живе у Польщі понад 10 років. Інший додав, що навіть боїться виходити ввечері з дому.
Олена, косметологиня з Києва, пригадує, як два роки тому поляки зустрічали українців з відкритими обіймами: “А тепер клієнтки називають мене бандерівкою і відмовляються, щоб я робила їм манікюр. Одного разу на мене просто плюнула літня жінка у супермаркеті. Я тоді розплакалась”.
Соціолог, професор Пшемислав Садура у коментарі Onet попереджає: “Нелюбов до українців може перерости у щось гірше. Якщо ситуація не зміниться, можливі навіть випадки організованих лінчів”.
Фахівці зазначають, що нинішня хвиля ксенофобії може бути пов’язана як із політичними процесами, так і з економічними труднощами в країні. У суспільстві наростає втома, а популісти активно грають на темі біженців.
Зростання злочинів і головні тенденції
Польські правоохоронці фіксують стабільне зростання кількості злочинів, скоєних проти громадян України. Найчастіше йдеться про погрози фізичною розправою – саме такі випадки становлять найбільшу частку серед усіх порушень. Як пояснила комісар поліції Віолета Шубська, злочини на ґрунті ненависті мають особливу ознаку: кривдник діє, керуючись упередженням чи ворожим ставленням до певної групи людей. Вона наголосила, що надзвичайно важливо ще під час розслідування довести, що нападник демонстрував свою неприязнь саме до осіб українського походження.
За статистикою, у 2022 році таких погроз щодо українців у Польщі було 317, у 2023-му – вже 359, а торік їх кількість зросла до 479. Це понад 51% приросту за два роки. Лише за січень–серпень 2025 року зафіксовано ще 322 нові випадки, і якщо тенденція збережеться, цей рік стане рекордним.
На другому місці – злочини, пов’язані зі знищенням майна. Їхня кількість у 2022 році становила 411, а вже через рік – 449. Хоча минулого року цифра трохи знизилася до 421, лише за перші вісім місяців 2025-го таких випадків було 306.
На третьому місці за кількістю – злочини, пов’язані зі знущанням або насильством. Протягом двох років кількість випадків фізичного чи психологічного знущання над українцями зросла на 73% – із 160 у 2022 році до 278 у 2024-му. Тільки за сім місяців цього року зафіксовано 196 таких інцидентів.
Фізичне насильство та ксенофобія
Показники фізичних нападів також невтішні. У 2022 році постраждали 142 громадянина України, у 2023-му – 175, а у 2024-му – вже 204. Це приріст понад 43%. Легші травми (до семи днів розладу здоров’я) зафіксовано у 126 українців у 2022 році, а нинішнього року – вже у 112 лише за вісім місяців.
Зростає і кількість нападів, мотивованих расизмом чи ксенофобією. Якщо у 2023 році таких випадків було 103, то у 2024-му – майже вдвічі більше, 188. За період до серпня 2025-го поліція зареєструвала ще 115 подібних інцидентів. За такі дії у Польщі передбачено до трьох років позбавлення волі.
Окрім образ і нападів, у Польщі помітно побільшало й розбоїв, жертвами яких стають громадяни України. Якщо у 2022 році зафіксували 63 таких випадки, то вже у 2024-му їх було 99 – зростання на 57% за два роки. Лише за перші вісім місяців 2025 року поліція повідомила про ще 83 подібні інциденти.
Паралельно збільшується кількість справ, у яких українці потерпають від переслідування, крадіжки особистих даних та вимагань. У 2022 році таких постраждалих було 44, а вже у 2024-му – понад удвічі більше, 93. Цьогоріч до серпня їх налічувалося 80. Правоохоронці також фіксують ріст випадків, коли громадян України примушують до певних дій або публічно принижують.
Стереотипи й політична риторика
Соціолог Варшавського університету професор Пшемислав Садура пояснює, що антипатія до українців посилилася після початкового періоду солідарності 2022 року. “Спершу був своєрідний “карнавал допомоги”, але вже через кілька місяців з’явилися ознаки втоми та невдоволення. Люди почали поширювати вигадки про нібито “вимогливих українців””, – розповідає він.
На думку експерта, коріння цього страху глибше: “Ми боїмося, що держава не забезпечить нам достатньо соціальної підтримки, тому з’являється уявний ворог – українець, який ніби забере місце в дитсадку, у лікаря чи роботу”. Особливо це відчутно в сфері послуг, де польські працівники зіштовхнулися з конкуренцією дешевшої робочої сили.
Професор додає, що окрему роль відіграє дезінформація: вигадані історії поширюються у соцмережах і сприймаються як правда. “Ми чули десятки варіантів тієї ж самої байки про “українку, яка не заплатила перукарці”. Це класичний приклад цифрової плітки”, – каже Садура.
Він наголошує, що ці настрої підсилюють і політики. “До гри з антипатією до українців долучаються популісти різних таборів – від Конфедерації до представників Громадянської коаліції (Koalicji Obywatelskiej). Навіть мер Варшави Тшасковський під час виборчої кампанії натякав на обмеження соцвиплат для українців. Це дуже небезпечна тенденція”, – попереджає науковець.
Від симпатії до відчуження
Пшемислав Садура порівнює нинішні антипатії поляків до українців із тим, що сам спостерігав у Північній Англії перед брекситом. Тоді британці так само змінювали ставлення до поляків, які масово працювали в країні. “Пам’ятаю, як мене самого кілька разів ображали через акцент, радили “повертатися додому”. Це була відчутна хвиля неприязні”, – згадує науковець.
Він переконаний, що нині в польській свідомості почався процес відокремлення України від українців. “У головах ми робимо різницю: одна річ – це героїчна держава, яка воює з Росією, а інша – “нахабний українець”, який нібито забирає соцвиплати чи роботу. Це дві зовсім різні картинки, і це дуже небезпечний механізм“, – пояснює Садура.
За словами експерта, подібні інциденти, як бійка на Національному стадіоні у Варшаві чи затримання осіб українського походження за шпигунство, лише підсилюють ксенофобію. “Так, але ж ми повинні розуміти: винні не всі українці, а конкретні люди. Коли кілька екстремістів поводиться агресивно, це не означає, що ціла нація така. Інакше ми ризикуємо перейти від поодиноких випадків до організованих лінчів”, – застерігає професор.
Садура називає нинішню риторику частини польських політиків “фліртом із ксенофобією” та наголошує, що держава фактично поступається радикалам. “Коли рухи типу “Рух захисту кордонів” формують настрій у суспільстві, а влада мовчить, це шлях до небезпечної ескалації. Ми вже бачимо перші ознаки тієї самої дегуманізації, яка в історії передувала погромам. Якщо політики не зупиняться, ненависть переросте у дії. Ми за крок від цього”, – підсумував соціолог.
