На скільки подорожчають восени основні продукти харчування.
У річному вимірі інфляція прискорилася з 4,3% у червні до 5,4% у липні. Водночас витрати бізнесу лише зростають, повідомляє Інформатор.
Виробники кажуть, що запас міцності» у них закінчується, тому надалі ціни на продукти лише розганятимуться. Особливо великим ударом для багатьох підприємств стали масові відключення електроенергії у липні. Це змусило заводи працювати на генераторах, а електроенергія від них дорожча за мережеву в декілька разів: за словами експерта енергоринку Олега Попенка, може досягати 20−30 гривень за кіловат.
Негативні тенденції підтверджують і у Нацбанку. «Зростання цін надалі прискорюватиметься через вичерпання ефектів високих урожаїв минулих років, значного тиску на бізнес в умовах дефіциту електроенергії та дефіциту кадрів, ефектів перегляду адміністративних тарифів й акцизних податків та негативного впливу літньої посухи на врожайність цього року», — йдеться в інфляційному звіті НБУ.
До кінця року Нацбанк прогнозує прискорення інфляції до 8,5% і очікує на зміну тренду лише з середини наступного року. Про масштаби подальшого зростання цін на споживчому ринку можна робити висновки з динаміки споживчої інфляції. У червні вона встановила 30-річний рекорд – плюс 14% за місяць. Одним із головних чинників стало підвищення цін на мережеву електроенергію для бізнесу (на 48% у червні). Зрозуміло, що промислову інфляцію рахують не лише на підприємствах харчопрому. Але й у них ціни зростають. Зокрема, переписували відпускні ціни молокозаводи та цукрозаводчики. Переписувати цінники готуються й інші підприємства харчопрому.
Які ціни очікувати на хліб, борошно та макаронні вироби? Президент Всеукраїнської асоціації пекарів та директор компанії «Київ Хліб» Юрій Дученко розповів, що у червні-липні основні виробники хліба в Україні спрацювали або в мінус, або в нуль.
«Ціни на муку за останні декілька місяців зросли на 50% і продовжують збільшуватися. Якщо у квітні ми купували борошно за 10 тисяч за тонну, то зараз воно коштує вже 15 тисяч, а до листопада очікується ціна 16−16,2 тисячі. Борошно в собівартості хліба – це приблизно 40%. Інша сировина (цукор, олія тощо) подорожчала з початку року на понад 20%. Зростають витрати на електроенергію, логістику, пакувальні матеріали та ін. Тому ціни на хліб зростуть на 15−20%. Якщо цього не станеться, багато хлібозаводів можуть просто зупинитися і в країні почнуться перебої з хлібом. Вже зараз низка підприємств на межі зупинки, дехто переходить на роботу в одну зміну”, – каже Дученко.
За його словами, суттєве зростання цін на борошно пояснюється тим, що на внутрішньому ринку обмежена пропозиція зерна другого класу (а саме така йде на борошно для хлібопекарської галузі). Багато продавців притримують зерно в очікуванні вигідніших цін. Крім того, мукомоли несуть великі витрати через відключення електроенергії. Хоча, наприклад, у хлібозаводів, які належать до критичної інфраструктури, перебої зі світлом у липні були мінімальними. Голова концерну «Ярослав» (до його структури входить Київська макаронна фабрика) Олександр Барсук каже, що вони вже підвищили ціни на макарони на 2 гривні (до 22 гривень за кілограм). Аргументи такі ж, як і в хлібопекарів, – суттєве подорожчання борошна.
Але, на відміну від пекарів, виробники макаронів сильно страждають через відключення світла.
Так, Київській макаронній фабриці, за словами голови концерну «Ярослав», у липні «різали ліміти», пропонуючи переходити на імпортну електроенергію по 18 гривень за кіловат (а це майже вдвічі дорожче за мережеву українську електроенергію). Робота на генераторах для макаронного виробництва – теж не варіант, тому що потрібні великі потужності, а це дуже дорого. Тому ціни на макарони знову підвищуватимуться. «Енергія зростає у ціні, як і зерно. Крім того, зростають зарплати. Тому й продукція продовжуватиме дорожчати», – каже Барсук.
Скільки будуть коштувати молочні та м’ясні продукти? Цього року в Україні очікується зниження врожаю за багатьма зерновими та олійними. Через аномальну спеку, яка накрила країну у липні і знову очікується у серпні, урожай кукурудзи може знизитися на третину, – прогнозують в Укргідрометцентрі.
Плюс через перебої з електроенергією підвищуються витрати на кондиціювання сховищ за рахунок «ненажерливих» генераторів. Президент асоціації фермерів та приватних землевласників Іван Томіч каже, що багато господарств ризикують втратити до 40−50% зернового валу. Особливо великі проблеми із кукурудзою та соняшником на півдні країни – у Херсонській, Одеській, Запорізькій, Дніпропетровській областях.
Це може вдарити по цінах як на зерно, так і на комбікорми, що, зі свого боку, підвищить витрати тваринників. Тому ціни на м’ясо, які останнім часом не тільки не зростали, а навіть знижувалися, з осені можуть збільшитися. Втім, за цією категорією експерти очікують порівняно невелике подорожчання – на рівні 10%, оскільки на цінники тисне обмежена платоспроможність українців – багато хто не може дозволити собі урізноманітнити раціон м’ясними стравами, навіть за нинішніми цінами на м’ясо.
В Асоціації виробників молока зазначають, що на початок серпня через скорочення виробництва молока та його подорожчання, а також перебоїв із електроенергією, молочні продукти вже подорожчали. Наприклад, пастеризоване молоко додало в ціні 1%, порівнюючи з попереднім місяцем, і 18%, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року. Йогурти подорожчали на 2% за місяць та на 16%, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року.
Сир за місяць подорожчав на 4,6%, вершкове масло – на 4%, тверді сири – 3−5%. Виробники молочних продуктів не відкидають, що з осені їм доведеться підвищити цінники ще на 5%. «Запас зростання ціни ще є, оскільки собівартість збільшується значно швидше, ніж ми змінюємо прайси. Минулого місяця, коли тотально відключали електрику, мережі масово повертали нам зіпсовану продукцію, все пішло в мінус. Але, згідно з домовленостями з тими ж самими роздрібними мережами, ми не можемо підвищувати ціни на понад 5% на місяць. Тому розбили подорожчання на декілька місяців», – пояснив керівник одного із молокозаводів.
Що буде з овочами? За словами Івана Томича з Асоціації фермерів та приватних землевласників, очікується і подорожчання овочів. «Щодо овочевої групи — хороший врожай цього року буде тільки у тих господарств, які вклалися в краплинне зрошення», — пояснює він.
Власник компанії «СП ПАЕК» Юрій Кормишкін стверджує, що спека, яка накрила Миколаївську, Херсонську та Одеську області, взагалі може спровокувати «овочеву кризу» в країні. Навіть у тих господарствах, де є системи поливу, через відключення електрики були проблеми, тому що не працювали насосні станції.
Наприклад, може знизитися врожай картоплі, оскільки температура ґрунту цього року перевищила оптимальні показники на декілька градусів. За даними профільного майданчика EastFruit, за останній тиждень липня картопля в опті, порівнюючи з попереднім тижнем, вже подорожчала з 8−15 гривень до 10−16 гривень, білокачанна капуста — з 8−10 гривень до 19−20 гривень, цибуля — з 10−12 до 12−13 гривень, огірок — з 25−30 до 35−55 гривень. При цьому, наприклад, буряки, навпаки, подешевшали з 13−20 гривень до 9−10 гривень, а морква — з 18−20 до 12−15 гривень.
Але ситуація на плодоовочевому ринку швидко змінюється. Що буде з цінами з осені багато в чому залежить від того, як спрацюють сховища овочів. І якщо відключення світла в Україні триватимуть, не виключено, що на овочах з’явиться «генераторна націнка». Підсумкові цінники може відкоригувати й імпорт овочів — продукція може подорожчати через зростання валютного курсу, а слідом за нею підтягнуться й ціни на українські овочі.
