В Україні з 30 вересня почнеться обмін банківською інформацією з іншими країнами. Поки що йдеться тільки про нові рахунки та рахунки з залишком більше мільйона доларів станом на минулий рік. А вже в наступному році обмін відбуватиметься щодо всіх рахунків.
Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки та розвитку бізнесу, розповідає: з 30 вересня очікується тільки перший етап обміну інформацією. Йдеться про рахунки з залишком від одного мільйона доларів та нові рахунки. Це зачепить незначну кількість українців. Ба більше, українці, в яких у середньому на рахунку є від мільйона доларів, мають можливість платити за послуги податковим адвокатам, бухгалтерам, тож отримають професійну допомогу.
- 30 вересня 2024 року – обмін даними про нові рахунки, відкриті після 1 липня 2023 року, та рахунки фізичних осіб із високою вартістю (понад 1 млн доларів станом на 30 червня 2023 року);
- 30 вересня 2025 року – про рахунки з низькою вартістю (менше ніж 1 млн доларів станом на 30 червня 2023 року) та рахунки організацій із залишком або вартістю, що перевищує 250 тис. доларів.
Поки що обмінюватись будуть інформацією, яку отримано з 30 червня 2023-го і до кінця минулого року. Стосуватиметься це тільки невеликої кількості рахунків. І тільки у 2025-му розпочнеться наступний етап, який зачепить решту рахунків. “Для більшості історія з обміном відкладається на рік, до 2025-го. Тільки тоді податкова отримає дані за 2023-й. Але це теж не означає, що дані про всіх біженців підпадуть під такий обмін”, – каже Томашевська.
Українці отримають CRS-1 анкети, в ній зазначать персональні дані, а також вкажуть, в яких державах у них є податкове резидентство та який податковий номер вони мають у цій країні, каже Томашевська. Тобто щоб дані з України відправили в Німеччину, треба, щоб українець у своїй анкеті вказав податкове резидентство Німеччини, а також свій ІПН там.
