Вартість електроенергії для населення необхідно підвищувати до ринкового рівня, але за умов забезпечення субсидіями вразливих категорій населення.
Про це заявив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко у коментарі для OBOZ.UA.
За його словами, на сьогоднішній день бізнес платить “абсолютно ринкову ціну”. Однак для населення тарифи залишаються низькими. Олександр Харченко вважає, що на цьому етапі для України немає альтернативи переходу на ринкові ціни на електроенергію для населення. Нинішні тарифи він називає “штучно заниженими”, а їхня природа, за його словами, дуже дивна.
“Немає альтернативи тому, щоб ми перейшли з штучних, занижених для всіх тарифів на реальні ринкові ціни“, – каже фахівець.
Система, у якій діють занижені тарифи, неспроможна забезпечити ефективне функціонування енергетичного сектора. Отже, необхідно ініціювати зміни.
При цьому Олександр Харченко наголошує, що разом із приведенням цін на енергоресурси до ринкового рівня державі необхідно забезпечити гідний соціальний захист населення. Необхідні адресні субсидії для пенсіонерів, ветеранів та інших уразливих верств населення.
Наприклад, варто передбачити адресну субсидію для осіб із низьким доходом, яка покриватиме 100% витрат на енергоресурси. Водночас ринкові ціни встановити для тих категорій громадян, які матимуть можливість їх оплачувати.
З переходом на ринкові тарифи з’явиться ще одна можливість – конкуренція на ринку енергопостачання. Кожен споживач зможе вибирати тариф, який найбільше відповідає його потребам, в залежності від часу споживання енергії. Наприклад, деякі люди зможуть обирати нічні тарифи, інші – денні або пікові, в залежності від того, коли вони найбільше використовують електрику. Цей рівень конкуренції, за словами Харченка, дозволить домогтися оптимальних цін і знизить навантаження на споживачів.
Проблема, на думку Харченка, полягає в тому, що в Україні досі зберігається “пострадянський підхід” до формування цін, коли тарифи для населення штучно занижені. Цей підхід був актуальний у часи централізованого планування, але в умовах сучасної ринкової економіки він давно став анахронізмом. Для того, щоб забезпечити енергетичну безпеку країни і справедливий розподіл енергетичних ресурсів, необхідно повністю відмовитися від такого підходу.
