Націоналізація – погане рішення, але найкраще з усіх можливих, вважає Сергій Фурса
Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса вважає рішення про націоналізацію ПриватБанку оптимальним на даний момент.
Про це він написав на своїй сторінці в Facebook.
“Націоналізація – це погане рішення. Але воно найкраще з усіх можливих у тій ситуації, куди нас завела жадібність і неприйняття важливих рішень”, – вважає аналітик, допускаючи при цьому, що українські платники податків заплатять 150 (120,130 – не важливо) млрд. грн. зі своїх кишень, а держборг зросте майже на 5 млрд. доларів.
Економіст пояснює, що оскільки “Приват” – банк системоутворюючий, ліквідувати його не можна: надто великий соціальний ефект і дуже сильний удар по фінансовій системі. Докапіталізація власниками було б найкращим рішення, якби власники на нього були здатні, зазначає експерт. “У плані докапіталізації вони повинні були поступово вносити в капітал мільярд за мільярдом. Віддаючи свої гроші лише знижуючи ризики націоналізації. При рівні довіри одна до одної осіб приймають рішення в Україні, це просто неможливо. Навіть якби у власників і було бажання”, – продовжує він.
“У підсумку залишаються два підходи. Нічого не робити або націоналізувати банк. Класичний приклад безвідповідальності і вольового рішення. Хто знає, щоб вибрали в черговий раз українські політики, якби не МВФ. Якби не залежність від кредиторів. Які не дозволяють закривати очі на проблему, лише збільшуючи її”, – зазначив Сергій Фурса.
Аналітик також пояснив, звідки у ПриватБанку виникла проблема з капіталом.
“ПриватБанк був найбільшим українським пилососом. Якщо вірити публікації в пресі, а не запевненням банку, то кредити пов’язаним особам становили 80%-90% кредитного портфеля юридичним особам. При цьому, треба розуміти, що дуже часто, якщо не завжди, кредити бралися на безрідних ТОВ “Іванов, Петров, Коваленко”, яке вже кредитувало працюючий актив групи. Таким ТОВ нічого не варто зникнути в одну ніч. Що робило портфель банку вкрай ризиковим. А сам портфель до моменту націоналізації досяг 182 млрд. грн. Усе інше, як йдеться, підрахуйте самі. Саме тому в меморандумі з МВФ і з’явилася цифра в 166 млрд. грн., зарезервованих для потреб капіталізації”, – пояснив експерт.