У вересні 2024 року між Україною та іншими державами відбудеться перший автоматичний обмін інформацією щодо фінансових рахунків за міжнародним стандартом звітності CRS (Common Reporting Standart). Його запроваджено після ухвалення парламентом у березні минулого року відповідного закону №2970, розповідає «Главком».
Згідно із законом про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією, країни обміняються даними за друге півріччя 2023 року. Це буде перший звітний період, а в подальшому звітним періодом вважатиметься попередній календарний рік. Метою запуску системи є посилення контролю за сплатою податків в Україні.
Обмін інформацією відбудеться між Україною та 110 іноземними податковими адміністраціями (загалом очікується приєднання 120 країн). Він торкнеться даних про власників рахунків нерезидентів, які перебувають у відповідній підзвітній державі. Провести обмін дозволить багатостороння угода, до якої у серпні 2022 року приєдналася Державна податкова служба України (ДПС) – після того, як стала асоційованим членом ЄС.
З 1 липня 2023 року українські банки почали збирати інформацію про своїх клієнтів-нерезидентів в стандарті CRS з метою інформування податкової та подальшого обміну цими даними з іншими державами. Так само інші країни проводять збір інформації у разі наявності рахунків українських резидентів.
Кого торкнеться обмін даними
Українські біженці мають до 1 травня подати декларації про доходи у Державну податкову службу України, зокрема отримані й за кордоном. Варто додати, що біженці пенсійного віку також зобов’язані декларувати отриману закордоном соціальну допомогу, яка, хоч і не підлягає оподаткуванню, але неподача декларації може призвести до штрафу (340 грн.) у разі відмови від декларування.
Оподатковуватися в Україні також не будуть кошти у закордонних банках українців, які не перевищують $250 тис. А ось більша сума стане приводом для «листів щастя» податкової. Більше того, якщо, наприклад, соціальна служба Німеччини дізнається про наявність коштів у біженців в українських чи німецьких банках, доведеться як мінімум повернути усю отриману за два роки соціальну допомогу. Окрім того, буде необхідно повернути оплачену вартість житла та медичної страховки (а це вже близько 20 тис. євро на одну людину). У разі ігнорування цієї вимоги може настати відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років за німецькими законами.
Нагадаємо, Україна поступово адаптує законодавство до європейського. Так, парламент ухвалив законопроєкт, який передбачає здійснення обміну фінансовою інформацією з податковими органами Євросоюзу. За словами юристів, це повна детінізація, а одним із наслідків стане розкриття банками інформації про рахунки та залишки на них за запитом податкової.
