Національний банк працює над мінімізацією випадків блокування іноземними банками платежів від або на користь українських компаній, зареєстрованих в областях, які частково окуповані Російською Федерацією або межують з ними. Подальша практика блокування може знижувати потенціал українського бізнесу. Наразі опрацьовується можливість оприлюднення фінансовими регуляторами ЄС та США офіційного роз’яснення для фінустанов про відсутність застережень щодо роботи з українськими клієнтами. Про це повідомили у пресслужбі регулятора.
Вказується, що минулого тижня представники НБУ провели серію зустрічей з системно важливими банками та державними інституціями, зокрема Міністерством економіки та Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Учасники обговорили шляхи вирішення та практичні кроки, що сприятимуть нормалізації ситуації із проведенням платежів.
Чим викликане застосування блокування платежів?
Здебільшого випадки блокування платежів міжнародними банками пов’язані із санкційними обмеженнями (зокрема із секторальними санкціями Європейського Союзу щодо непідконтрольних Уряду України територій у Донецькій, Херсонській, Луганській та Запорізькій областях), а також вимогами міжнародних стандартів та національного законодавства інших країн з питань фінансового моніторингу, управління ризиками. Адже іноземні банки часто не мають достовірного джерела даних про статус таких територій України.
“Національний банк вже звернув увагу банків на необхідність посилення комунікації з іноземними колегами. Треба активніше пояснювати їм особливості ситуації та інформувати про доступні можливості й офіційні ресурси для використання під час здійснення комплаєнс-перевірок. Ми очікуємо, що зусилля українських банків разом із проактивними кроками НБУ та інших державних установ дозволять позитивно розв’язати питання”, – сказав заступник голови НБУ Олексій Шабан.
Він додав, що НБУ окремо звернувся до Європейського центрального банку та низки центральних (національних) банків країн Європи з проханням повідомити піднаглядним їм банкам та небанківським фінансовим установам, що, попри військову агресію Російської Федерації, фінансова система України працює стабільно та забезпечує всі умови для ефективного здійснення переказів. Також регулятор контактує з Міністерством закордонних справ України для інформування іноземних партнерів про ситуацію в Україні, зокрема у фінансовій системі.
Які практичні рішення можуть сприяти мінімізації блокування платежів найближчим часом?
Представники банків розповіли про практичний досвід та проблемні питання, виявлені під час комунікації з іноземними банками-партнерами. Серед пропозицій можливих шляхів вирішення пропонується розширити реквізити SWIFT-повідомлень про переказ коштів, зокрема для внесення українськими банками інформації щодо статусу території свого клієнта та поширення такої практики серед усіх фінансових установ. Учасники зустрічей домовилися спільно працювати над виробленням єдиного підходу до коректного заповнення реквізитів транскордонних SWIFT-повідомлень та розробленням чітких вказівок і рекомендацій з прикладами оформлення. Крім того, опрацьовується можливість оприлюднення фінансовими регуляторами ЄС та США офіційного роз’яснення для фінансових та платіжних установ про відсутність застережень щодо роботи з українськими клієнтами та перелік офіційних джерел даних про підконтрольність територій Україні для перевірки статусу клієнтів.
Банки мають сприяти розв’язанню проблем із розрахунками за зовнішньоекономічними контрактами українських компаній
Регулятор 6 серпня 2024 року рекомендував українським банкам сприяти розв’язанню проблем із розрахунками за зовнішньоекономічними контрактами клієнтів, зареєстрованих на території областей України, що частково окуповані Російською Федерацією. Про це йшлося в листі до банків та банківські асоціації, в якому НБУ повідомив про звернення від українських компаній та бізнес-асоціацій щодо блокування/відмови іноземних банків, насамперед європейських, від проведення платежів в/з України за зовнішньоекономічними контрактами. У листі зазначалося, що іноземні банки блокують операції за участю юридичних осіб, зареєстрованих на території Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей, незалежно від того, чи відповідний населений пункт перебуває під тимчасовою окупацією РФ чи під контролем України. Це пояснювалося тим, що іноземні банки не мають достовірного джерела даних про статус таких територій України. Тому необхідна додаткова комунікація українських банків щодо цього питання з іноземними банками.
“Здебільшого іноземні банки не деталізують підставу для блокування/відмови із посиланням на вимоги їхньої внутрішньої політики і процедур комплаєнс. На думку Національного банку, невиконання платежу може бути пов’язане із санкційними обмеженнями (зокрема секторальними санкціями Європейського Союзу щодо непідконтрольних Уряду України територій в Донецькій, Херсонській, Луганській та Запорізькій областях), а також вимогами міжнародних стандартів та національного законодавства інших країн з питань фінансового моніторингу, управління ризиками тощо. Вважаємо, що такий де-ріскінг з боку іноземних банків щодо українських суб’єктів господарювання є необґрунтованим”, – акцентували в НБУ.
Регулятор нагадав, що для усунення перешкод під час проведення розрахунків за зовнішньоекономічними договорами розроблені й доступні такі ресурси для здійснення іноземними банками комплаєнс-перевірок:
- англомовна цільова сторінка Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (Мінреінтеграції), що містить, зокрема перелік власне тимчасово окупованих населених пунктів України (у розрізі областей та районів) у структурованому форматі xlsx, який спрощує інтеграцію в банківські системи. Мінреінтеграції оперативно оновлює цільову сторінку та працює над її вдосконаленням, зокрема щодо можливості завантаження користувачами довідки англійською мовою про статус певного населеного пункту;
- на офіційному вебсайті Європейської комісії опубліковано оновлені запитання-відповіді* щодо виконання регламентів Ради ЄС стосовно санкційних обмежень щодо тимчасово окупованих територій Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької областей України (далі – роз’яснення DG FISMA), у яких, зокрема зазначено про підконтрольність Уряду України м. Запоріжжя і м. Херсон та гіперпосилання на цільову сторінку Мінреінтеграції.
З метою інформування іноземних банків про зазначені вище ресурси для мінімізації ризиків блокування коштів/відмови в проведенні операції НБУ рекомендував банкам, які обслуговують клієнтів, зареєстрованих на території областей України, що частково окуповані, або що стикаються з проблемами під час здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, здійснювати комунікацію із залученими іноземними банками (банком-кореспондентом або обслуговуючим банком контрагента клієнта) щодо такого:
- перед ініціюванням платежу – здійснити попередню комунікацію з уповноваженим підрозділом відповідного банку-партнера (доступними засобами електронного зв’язку) для пояснення змісту операції та надання додаткової інформації / документів щодо української компанії / платежу (за потреби) з урахуванням роз’яснення DG FISMA;
- деталізація платіжних повідомлень – щодо вихідних платежів слід зазначати у відповідних полях платіжного повідомлення вичерпну інформацію стосовно підконтрольності Україні населеного пункту, де зареєстрований клієнт-платник, посилання на роз’яснення DG FISMA та на цільову сторінку Мінреінтеграції (для перевірки іноземним банком відповідної інформації); щодо платежів на користь українського клієнта – надавати клієнту аналогічні інструкції для подальшої комунікації його контрагента з обслуговуючим банком та банком-кореспондентом;
- у разі блокування коштів за платіжною операцією клієнта/на користь клієнта – звернутися до банку, який заблокував платіж, щодо з’ясування підстав відмови та узгодження обсягу додаткових заходів/інформації, необхідних іноземному банку для його здійснення.
У листі також йшлося про те, що банки мають у місячний строк поінформувати регулятора про результати вжитих заходів (включно з переліком відповідних клієнтів, залучених банків, виявлених підстав для блокування/відмови, статус прийнятого іноземним банком рішення щодо проведення платежу/перегляду вжитих заходів), а також проблемні питання, виявлені під час комунікації з банками-партнерами та пропозиції щодо можливих шляхів їх вирішення.
