У пустелі Баюда посеред ізольованої ділянки BP937 археологи натрапили на надзвичайно рідкісне поховання часів Старого Куша II, датоване приблизно 2050–1750 роками до нашої ери. Відкриття стало частиною експедиції під керівництвом докторки Моніки Бадури та було опубліковане у журналі Azania: Archaeological Research in Africa.
Дослідники виявили могилу чоловіка віком 30–40 років і зростом близько 164 см, на кістках якого видно сліди важкої праці та можливого виснаження.
Неподалік від останків лежали 82 фаянсові намистини небесного кольору, дві глиняні посудини, а також фрагменти кераміки. Одна зі знахідок — глечик, усередині якого виявили обвуглені кістки тварин, сліди вогнища, комах і навіть копроліти — виявилася абсолютно унікальною для поховальних традицій культури Керма. Друга посудина, навпаки, стояла догори дном — символічний жест, який у давнину означав «спустошення життя» похованого.
Археологи наголошують, що описаного ритуалу з вогнем у контексті культури Керма раніше не фіксували.
«Ми не маємо жодного близького аналога, — коментує доктор Генрік Панер. — Ця знахідка вирізняється своєю загадковістю та значенням для досліджень».
Вони припускають, що глечик зі слідами полум’я може бути свідченням давнього похоронного бенкету або обряду очищення — практики, яка лишалася поза археологічними даними.
Крім ритуальних предметів, аналіз вугілля, насіння та залишків комах з поховання дозволив реконструювати екологічні умови: понад три з половиною тисячоліття тому ця частина Судану була більш вологою та різноманітною, з поширенням стійких до посухи дерев — акації та зизифуса.
Попри складну ситуацію в Судані, дослідницька група планує продовжити вивчення артефактів. Додаткові дослідження можуть розповісти більше про церемоніальні практики Керми та повсякденне життя людей того часу. Знахідку вже називають одним із найважливіших відкриттів для розуміння ранньої історії Нубії та культурних традицій давнього царства.
