У сучасному суспільстві на 1000 смертей припадає близько 13 вбивств.
Група вчених з Університету Гранади (Іспанія) під керівництвом Хосе Марії Гомеза використовувала порівняльні методи, запозичені з еволюційної біології, і з’ясувала, що тягу до насильства над родичами ми успадкували від наших предків-приматів, – передає gazeta.ru з посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Nature.
Команда Гомеза проаналізувала дані більш ніж 4 млн випадків внутрішньовидових убивств у ссавців, включаючи людей, починаючи з кінця кам’яного віку (50-10 тис. років до нашої ери) до сьогоднішніх днів. Виявилося, що рівень внутрішньовидових убивств украй схожий у близькоспоріднених видів – у людини розумної і шимпанзе, наприклад. Рівні таких вбивств були вище у соціальних і територіальних (селяться на певній території і які охороняють її) видів, особливо приматів.
Одним з найважливіших відкриттів Чарльза Дарвіна було те, що всі живі істоти еволюціонують за рахунок мутацій, які особини успадковують від предків. У порівняльній біології використовуються філогенетичні (еволюційні) дерева – вони потрібні, щоб простежити історію біологічної еволюції до необхідних історичних періодів і реконструювати можливі спадкові особливості видів, що існували мільйони років тому.
Гомез з колегами застосували методи порівняльної статистики до філогенетики. Вчені звернулися до досліджень, в яких розглядалися причини смерті понад 4 млн особин тисячі 24 видів. Команда підрахувала кількість внутрішньовидових убивств для кожного виду. Дослідження, в яких причини смерті не були встановлені, до уваги не бралися. Крім того, були проаналізовані понад 600 досліджень людських популяцій від палеоліту до наших днів.
Підрахунок смертей доісторичних людей представляв окрему складність. Для цього Гомез використовував дані, отримані в ході археологічних розкопок по всій земній кулі.
Виходячи з отриманої інформації команда розрахувала, що кількість внутрішньовидових убивств у Homo sapiens становить 1-2% від загальної кількості смертей. Тобто насильство виявляється причиною смерті в одному-двох випадках на кожну сотню. Для порівняння, у багатьох інших ссавців цей показник дорівнює приблизно трьом убивствам на 1000. З милості до ближніх ми поки не дотягуємо до косаток – у тих рівень внутрішньовидового насильства наближається до нуля. Однак ідемо з великим відривом від пум, бабуїнів, лемурів і шиншил, у яких на 1000 смертей припадає 100 вбивств родичами.
Експериментальні дані про насильницькі смерті серед людей часів палеоліту підтверджують: до освоєння землеробства і створення постійних поселень 2% вмирало від рук представників свого виду. Це призвело вчених до висновку, що природа насильства як мінімум частково закладена в генетиці. Вищезгаданий Хоббс, до речі, вважав, що внутрішньовидові вбивства становлять 15-25% від загального числа. На цьому тлі результати дослідження виглядають вельми оптимістично.
Крім того, група Гомеза з’ясувала, що кількість випадків смертельного насильства зростала протягом тисячоліть після того, як люди стали вести осілий спосіб життя й утворювати племена, держави і імперії. “Рівень насильницьких смертей майже весь час підвищувався”, – повідомляє Гомез. Відповідно до даних дослідників, люди по всьому світу стали рідше вбивати один одного лише 500 років тому і повернулися до того рівня, що був за часів палеоліту, тільки в останньому столітті.
У сучасному суспільстві на 1000 смертей припадає близько 13 вбивств. “Схоже, рівень насильства поступово знижується”, – розповідає Гомез. Команда вважає, що це відбувається завдяки культурі, урядам та іншим соціальним чинникам.
“Відштовхуючись від трьох біологічних постулатів – ми примати, ми соціальні і ми територіальні, – можна припустити, що в природних умовах ми повинні бути схильні до внутрішньовидової насильства. Суспільство створило законодавство, яке сприяє зменшенню кількості вбивств в порівнянні з числом, яке слід було б очікувати, з огляду на наш родовід”, – прокоментував дослідження психолог з Гарварду Стівен Пінкер. Раніше в своїй книзі “The Better Angels Of Our Nature” він опублікував ряд нерідко ведуть до смертельного результату насильницьких практик, показники за якими знижуються, – в їх числі війни, вбивства, зґвалтування і сліпий фанатизм.
