Наразі вся увага зосереджена на війні в Україні, проте деякі європейські країни все більше переймаються діями російської армії вздовж інших ділянок свого кордону з Європою.
Як пише The Wall Street Journal, біля кордону з Фінляндією, у російському місті Петрозаводську, російські військові інженери розширюють армійські бази, де Кремль планує створити новий армійський штаб для нагляду за десятками тисяч військовослужбовців упродовж наступних кількох років.
«Ці солдати, багато з яких зараз служать на передовій в Україні, мають стати кістяком російської армії, яка готується до зіткнення з НАТО, згідно із заявами західних військових та розвідки. Кремль розширює набір до армії, посилює виробництво зброї та модернізує залізничні лінії у прикордонних районах», – пише видання.
Президент США Дональд Трамп раніше заявив, що побоювання з приводу того, що Росія має якісь амбіції за межами України, перебільшені. Проте військові експерти характеризують активність уздовж кордону з Фінляндією як частину підготовки Кремля до потенційного конфлікту з НАТО.
За словами європейських військових чиновників, витрати Росії, що зросли, вивели збройові заводи на повну потужність, що спонукало військово-промислові компанії розширити виробничі лінії і відкрити нові підприємства.
2021 року, до вторгнення, Росія виготовила близько 40 своїх основних бойових танків Т-90М, за оцінками західної розвідки. Тепер вона виготовляє майже 300 танків на рік. При цьому високопоставлений фінський військовий чиновник сказав, що майже жоден із них не вирушає на передову в Україну, а залишається на російській території для подальшого використання.
Очікується, що виробництво артилерійських гармат та боєприпасів цього року зросте приблизно на 20%, якість та виробництво безпілотників також значно зросли.
У лютневому звіті датське розвідувальне управління попередило, що Росія може розпочати великомасштабну війну в Європі протягом п’яти років, якщо НАТО вважає за слабке.
Один із співробітників європейської розвідки сказав, що Росія може спробувати перевірити згуртованість альянсу, вторгнувшись у невелику країну НАТО, наприклад, Естонію, де мешкає значна кількість росіян.
За словами Майкла Кофмана, старшого наукового співробітника Програми Росії та Євразії у Фонді Карнегі за міжнародний світ, прибалтійські чиновники «розглядають два-три роки після війни. Якщо орієнтиром є великомасштабна війна, ймовірно, з НАТО, то термін може становити близько семи-десяти років, залежно від сценарію».
При цьому, щоб зосередити свої сили на Заході, торік Кремль змінив спосіб організації своїх сил усередині країни, створивши нові округи, пов’язані з обороною найбільших міст, Москви та Санкт-Петербурга.
У Московському військовому окрузі Росія інтегрує автомобільні та залізничні колії, що використовуються її військовими, з коліями у сусідній Білорусі. При цьому більшість збільшення чисельності особового складу відбуватиметься в Ленінградському окрузі, який межує з Естонією, Латвією та Фінляндією. За словами західних військових та розвідувальних чиновників, невеликі бригади майже потрояться у розмірах, щоб стати дивізіями чисельністю 10 000 осіб.
Крім того, Росія адаптує свої плани переозброєння для задоволення потреб нових військ, які будуть розміщені вздовж кордону з НАТО. Ці підрозділи отримають більшу частину нового обладнання. Водночас більша частина того, що вирушає на передову в Україні, — це стара та відремонтована зброя радянських часів.
