Багато людей замислюються, чи відображає дзеркало нашу справжню зовнішність, або ж спотворює реальність. Науковці та психологи зʼясували, що сприйняття власного відображення у дзеркалі значно відрізняється від того, як нас бачать інші люди. Це пов’язано з низкою психологічних і фізіологічних факторів, які впливають на наше самосприйняття.
Про це розповідає KURAZH
Основні причини спотворення відображення у дзеркалі
Асиметрія обличчя. Дзеркало показує перевернуте відображення нашого обличчя, а оскільки людські риси часто несиметричні, це створює інше враження від побаченого.
Ефект знайомства. Те, що ми звикли бачити у дзеркалі, здається нам «правильним». Однак це лише результат звички. Як стверджує психолог Роберт Зайонц, ми схильні прив’язуватися до знайомих образів, навіть якщо вони не відповідають дійсності.
Ми схильні відчувати прив’язаність до речей — звуків, слів, картин — просто тому, що до них звикаємо. Ця концепція називається «ефект знайомства з об’єктом», вона була доведена в 1960-ті роки психологом зі Стенфорда на ім’я Роберт Зайонц. (с) Мара Олтман «Тіло погань. Донесення з фронту (і тилу)».
Неприродне положення. Дивлячись у дзеркало, ми часто приймаємо особливі пози, підсвідомо вдосконалюючи свою поставу, піднімаючи підборіддя чи усміхаючись, що також впливає на те, як ми себе бачимо.
Мінливість виразів обличчя. Наше обличчя постійно змінюється: емоції, міміка, настрій — усе це робить відображення у дзеркалі неточним і далеким від статичного образу.
Особистий досвід. Доросла людина накопичує чималий досвід, і цей «багаж» визначає, як вона сприймає своє відображення. Всі наші переконання, очікування, попередній досвід впливають на психологічний феномен, відомий як «низхідна обробка».
Самооцінка, об’єктивність і «особлива оптика»
Необ’єктивність і самооцінка. Ми часто не можемо оцінити свою зовнішність об’єктивно. Через власний досвід, настрій або самооцінку ми сприймаємо себе по-різному в різний час. Дослідження показують, що зазвичай люди оцінюють себе у дзеркалі привабливішими, ніж є насправді, а при низькій самооцінці — навпаки.
Відомий науковець Девід Уайт довів, що люди погано впізнають себе навіть на фотографіях. У його експерименті люди обирали ті знімки, які, на їхню думку, найкраще їх відображають, але сторонні люди частіше вибирали більш схожі до реальності образи.
Особлива оптика. Ми дивимося на чужі обличчя цілісно, а на своє — із конкретною метою: знайти недоліки або щось виправити. Такий підхід також змінює наше сприйняття себе.
Унікальність і краса обличчя визначаються не лише зовнішністю, а й тим, як ми керуємо своїми емоціями та виразом.
