Слідом за стрибкоподібним підвищенням ціни на газ для населення і комунальної сфери, користувачів і комуналку очікує двократне зростання тарифів на електроенергію. Принаймні, такий висновок можна зробити з останньої заяви заступника міністра енергетики Юрія Бойка і попередніх "зливів" інформації. Як "час Ч" називають 1 липня, оскільки до 30 червня діють встановлені Кабміном спецзобов'язання про постачання населенню електроенергії по 1,68 гривні за 1 кВт-год.
Спочатку начебто були наміри підняти тарифи на електроенергію з 1 травня, але потім вирішили обмежитися підвищенням цін на газ, розсудливо розсудивши, що кратно підвищувати обидва ці базових тарифи не варто, щоб уникнути соціальних наслідків.
Тому, нагадаємо, з 1 травня подорожчав тільки газ, про що доводилося буквально недавно писати в матеріалі «Революція» в «Нафтогазі» або чому Вітренко змінив Коболєва». В результаті, ціна з квітневих 6,99 за 1 кубометр зросте від майже 8 (і це ще якщо пощастить!) до 13-15 гривень за кубометр, в залежності від регіону і постачальника.
Поки що соціальних наслідків і взагалі скільки-небудь серйозних протестів не було. Користувач останнім часом був зайнятий «пасочками», «ковбаскою» та «гробками», а до опалювального сезону, коли це підвищення стане більш ніж відчутним, ще далеко. Зате в Європі, включаючи Францію, Німеччину, Бельгію, Першотравень «святкували» вельми активно, виступаючи з вимогами реформ страхування на випадок безробіття, ефективних заходів в боротьбі з пандемією, надання соціальних прав під центральним гаслом: «За соціальні права, свободи, проти надзвичайного положення, за мир і міжнародну солідарність». При цьому в Європі, на відміну від України, напередодні не було ні кратного підвищення цін на газ, ні закону про фактичну експропріацію землі дрібних власників.
Піднімемо електрику в два рази!
Ну, а раз ніхто проти чергового величезного витка цін і тарифів на житлово-комунальну сферу не обурюється, влада вирішила продовжити цю політику.
З першим пробним каменем 11 травня, тобто буквально в перший же робочий день після закінчення затяжних святкових вакацій, виступив заступник міністра енергетики Юрій Бойко. Правда, зробив він це як би неофіційно, через свою сторінку в соцмережах, але, перефразовуючи відомий вислів, «що у влади на умі – те у її клерків на фейсбуці». Публікація чиновника є дуже об’ємною і рясніє різного роду нудними подробицями, тому коротко резюмуємо основну суть.
На думку заступника міністра, з нині діючої вартості електроенергії 1,68 грн/кВт⋅ч тільки на транспортну складову йде 1,51 грн/кВт⋅ч, а безпосередньо на електричну енергію залишається тільки 9 копійок.
Бойко інформує, що кінцева ціна на електроенергію для споживачів складається з вартості електроенергії на ринку, тарифу на її передачу високовольтними мережами «Укренерго», розцінок на розподіл низьковольтними мережами операторів систем, тарифу на поставку і податків.
Кінцева вартість електроенергії для побутових споживачів, за словами Бойко, повинна становити від 2,6 грн до 4 грн за кВт⋅ч. Це обумовлено ринковими розцінками на ресурс, цінами на розподіл і постачання.
За його словами, тариф на розподіл на даному етапі найвищий саме в Луганській області. Він в три рази перевищує розцінки в Києві.
«На сьогодні ціна повинна становити від 2,6-2,96 грн/кВт⋅ч по Києву та Дніпропетровській області до 3,7-4 грн/кВт⋅ч в Івано-Франківській і Луганській областях відповідно», – вказує заступник міністра.
З вищесказаного випливає, що руками заступника міністра влада і олігархи «вентилюють питання» про підвищення тарифу на електроенергію для побутових споживачів в середньому в 2 рази, і навіть більше. До того ж, виникає питання, чи буде таке підвищення одномоментним або в кілька етапів, про що далі.
Як дату початку чергового витка тарифного божевілля заступник міністра називає 1 липня 2021 року. Це логічно, оскільки, повторимо, встановлені Кабміном спецзобов’язання з обмеженнями по тарифу діють до 30 червня.
Пільги скасували назавжди!
Нагадаємо, що недавно в Україні підвищення тарифів на електроенергію фактично мало місце, коли скасували пільговий тариф в розмірі 90 копійок за 1 кВт-год при споживанні до 100 кВт-год, привівши всіх і вся до єдиного тарифу в розмірі 1,68 за 1 кВт -год. Крім фактичного подорожчання електроенергії, цей крок анулював вагомий стимул для економії енергії.
Втім, усуваючи пільговий тариф, уряд розширив категорію споживачів, які можуть платити за електрику по побутовому тарифу. У їх число потрапили, зокрема, мешканці гуртожитків (за умови розрахунку за індивідуальними, а не за загальними лічильниками), ОСББ (при розрахунку за електроенергію для ліфтів, прибудинкової території та внутрішньобудинкових котелень), дачні кооперативи, юрособи, на балансі яких числяться будинки для переселенців, релігійні організації.
Також зберегли нічні тарифи по дво- і трьохзонним лічильникам. За двозонним з 23.00 до 7.00 потрібно платити 50% тарифу, по трьохзонному – з 8.00 до 11.00 – 1,5 тарифу, а з 23.00 до 7.00 – 0,4 тарифу (в решту часу звичайний тариф 1,68 гривні за кіловат).
І все ж, витрати населення і комунального сектора на електроенергію істотно збільшилися. Зроблено це було нібито у відповідь на вимоги МВФ підвищити тарифи, хоча тут проглядаються інтереси також вітчизняного капіталу. Оскільки таке підвищення МВФ явно не задовольнило, зараз опрацьовуються шляхи подальшого зростання тарифів, за яким стоять як вітчизняні, так і зовнішні інтереси.
Деякі депутати зробили спробу повернути пільговий тариф, але відповідна постанова парламенту була провалена стараннями провладної фракції і так званих соросят, про що докладно написано в недавньому матеріалі “Комунальний грабіж на тлі коронакризи”.
У медіа висловлюється думка, що влада тягне з різким збільшенням тарифу на електроенергію, тому що боїться соціальних наслідків цього. Але такому поясненню суперечить недавнє різке підвищення цін на газ. Правда, це підвищення викликало таки в суспільстві хоч і глухе, але ремствування, а Зеленський, всупереч своїм обіцянкам, ніби як збирається на другий термін. Тому зараз пішли чутки про те, що влада начебто збирається відкотити назад в цінах на газ, але це поки тільки чутки, і ніяких реальних дій у цьому напрямку не спостерігається.
Маніпуляції в сфері електрифікації
Необхідність різкого підвищення тарифів на електроенергію обґрунтовують тяжким становищем енергетики, насамперед державної атомної генерації.
Стверджується, що з нинішніх 1,68 за кіловат-годину 90% тарифу йде на передачу енергії і тільки 10%, тобто менше 17 копійок отримує генерація, а у випадку з побутовими споживачами і населенням це державні атомні станції. При цьому «Енергоатом» стверджує, що вартість кіловат-години на АЕС становить мінімум 35-36 копійок.
В результаті, в 2020 році «Енергоатом» отримав збитки в розмірі 4,8 млрд гривень, не кажучи про борги за відпущену енергію, які перевищують 12 млрд гривень.
У того, хто стежить за ситуацією в енергетиці протягом достатнього періоду, відразу ж виникає питання до настільки низького розміру плати за кіловат зараз, тобто до вказаних вище 17 копійкам. Адже ще не так давно, за часів попереднього енергоринку атомники отримували 50-60 копійок за кіловат-годину, причому такі розцінки існували ще в ті часи, коли ціни були в рази менше, а курс долара становив 8 гривень, які стали вже легендарними.
Ось і розкрилася одна з основних цілей, яка переслідувалася в ході останньої «реформи енергоринку». Це можливість паразитування на державній атомній енергетиці з боку олігархічних структур. Справедливість такого твердження підтверджується ще й тією обставиною, що атомники постачають наддешеву енергію – іноді взагалі за копійки! – підприємствам Ахметова і Коломойського.
В таких умовах цинізмом є дозвіл «Енергоатому» продавати на вільному ринку надлишки енергії, що залишаються після насичення олігархічних «шакалів» і задоволення потреб «Гарантованого покупця», який постачає енергію населенню. Навіть якщо зайва енергія і знайдеться, незрозуміло кому і за якими цінами її вдасться продати, і чи вдасться взагалі, тому що платоспроможному ринку залишається всього нічого, а там продовжують «шакалити» олігархи, перепродуючи отриману у «Енергоатома» фактично даром енергію, що дозволяє демпінгувати і одночасно заробляти надприбутки.
І це не кажучи вже про борги нав’язаної Україні зовнішніми і внутрішніми інтересантом «зеленої енергетики». Вона нам зараз зовсім ні до чого, принаймні, з тими грабіжницькими цінами на їх енергію, які були нав’язані разом з цією енергетикою. Борги ці зараз складають майже 20 млрд гривень і «закривають» їх, в тому числі за рахунок тієї ж державної атомної енергетики.
Знову-таки, треба ще сказати про нагадування з боку МВФ про те, що Україна використовує застарілу інфраструктуру виробництва електроенергії, велика частина якої є спадщиною радянських часів. Таким чином, Україну підштовхують до введення так званих RAB-тарифів, в яких будуть закладені кошти на модернізацію і які потрібно врахувати в тарифах, тобто це знову підвищення тарифів.
Народ заплатить за все!
І за все це повинен буде заплатити споживач, тобто народ. Іншими словами, тарифи на електроенергію зростатимуть. Питання лише в тому, як швидко їх підвищать. І справа, як бачимо, аж ніяк не тільки в тому, що грошей не вистачає на енергетику. А в більшій мірі в тому, що існує величезна кількість бажаючих погодуватися за рахунок державної енергетики і за рахунок зубожілого кишені громадян.
Висловлюються різні версії про сценарії майбутнього підвищення.
Згідно з однією з них, тариф підвищать, як мінімум до 3 грн за кіловат-годину, а для тих, хто споживає понад деякого порога, наприклад, 300 кіловат-годин на місяць, тариф буде ще вище.
Згідно ще одного сценарія, підвищення тарифу буде відбуватися в кілька етапів. Наприклад, спочатку до 2 грн, потім до 2,50 гривень, а потім до 3-3,50 гривень за кіловат-годину.
Але в будь-якому випадку, мова йде про кінцеву мету – підвищення тарифу приблизно вдвічі по відношенню до нинішнього значення.
Відповідним чином виростуть і витрати домогосподарств. При середньостатистичних 300 кіловат-годин на місяць витрати виростуть з нинішніх приблизно 500 гривень до майже 1000 гривень на місяць.
Але і це ще не все. Адже подорожчання електроенергії відразу ж потягне за собою зростання вартості обслуговування будинків і прибудинкових територій, тарифів на холодне і гаряче водопостачання і водовідведення.
До цього слід додати величезні суми, які додадуться через оголошене вже з 1 травня підвищення цін на газ, а також відповідне зростання тарифів на гаряче водопостачання та опалення.
Суми можуть виявитися непідйомними для дуже і дуже багатьох.
І складається враження, що влада, вітчизняні олігархи і зовнішні інтересанти – словом, всі хором вкрай зацікавлені в цьому, оскільки таким чином готується масове «звільнення» громадян від належних їм будинків, квартир та іншої нерухомості.
Втім, можливий і сценарій вибуху масових протестів імовірно восени. Для воюючої країни з вкрай загостреними громадськими протиріччями, яку вже багато років б’є соціально-економічна криза, це може закінчитися дуже погано…