В питанні фінансування армії українська економіка наблизилася до критичної межі. Дефіцит держбюджету на поточний рік становить 1,57 трлн грн. Ситуацію ускладнюють передвиборчі «гойдалки» в США, які блокують обіцяну військову та фінансову допомоги нашій країні. Тож урядовці наразі знаходяться в активному пошуку додаткових шляхів поповнення державної казни власними силами. Оскільки в умовах третього року війни з рф робити це потрібно швидко, влада вирішила «не вигадувати велосипед», а вдатися до традиційних та дієвих методів - підвищення чинних та запровадження нових податків. Серед пропозицій, в тому числі, озвучується ідея введення військового збору для фізичних осіб-підприємців (ФОП) всіх груп та юридичних осіб. Відповідний законопроект має з’явитися вже найближчим часом.
Військовий збір в Україні запровадили ще у 2014 році, з початком збройної агресії рф на сході України для підтримки Збройних Сил України. Передбачалось, що це тимчасовий захід, але після повномасштабного вторгнення східного «сусіда» в Україну, він неофіційно набув ознак постійності. Тож урядовці переконані, що заради рівності і справедливості такий збір має сплачуватись не лише найманими працівниками, але й малим бізнесом на законних засадах.
«Міністерство фінансів вважає, що така практика у війну неприйнятна. Із цим насправді складно сперечатися. Військовий збір повинні сплачувати всі», – заявив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Нардеп зауважив, що йдеться про комплекс пропозицій, які у підсумку мають зібрати 44 мільярди грн. до державної казни.
У частині сплати військового збору зміни стосуватимуться юридичних осіб-платників податку на прибуток підприємств і платників єдиного податку III та IV груп, а також фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку всіх чотирьох груп. За словами народної депутатки, членкині Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніни Южаніної, військовий збір для ФОПів становитиме 1,5% від мінімальної зарплати. Наразі це 106,5 грн. А з 1 квітня, коли мінімалка зросте до 8 тис. грн, буде 120 грн.
Варто зазначити, що відповідно до концепції законопроєкту, для ФОПів III групи військовий збір буде іншим. Вираховуватимуть його не від мінімальної зарплати, а від доходу. І ставка буде не 1,5%, а всього 0,1%. Тобто ФОПи III групи, які зараз сплачують Єдиний податок 5% від доходу, платитимуть 5,1%. Проте концепція може й змінитися.
«На сьогоднішній день нам потрібне адекватне наповнення бюджету. Тому відшуковувати такі можливості потрібно, але робити це треба дуже обережно, не шкодячи розвитку українського бізнесу в тяжких умовах війни. ПДВ в Україні і так досить високий. В той же час система ФОП в Україні, на жаль, часто використовується для оптимізації оподаткування. Дуже часто це квазізайнятість та можливість не сплачувати ЄСВ, ПДВ та податок на прибуток. Тобто це інструмент оптимізації оподаткування», – сказав «ЕН» заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло. Він також звертає увагу, що останнім часом в цьому напрямку спостерігається ще один тренд. «Будемо називати речі своїми іменами, частина зайнятості перемістилася у формат ФОП, тому що люди намагаються у такий спосіб зменшити ризик бути мобілізованими до армії. ФОПам легше сховатися», – говорить експерт. «Розумію, що зараз підніметься великий ґвалт з цього приводу, але я не думаю, що це матиме економічне обґрунтування. Скоріше, носитиме політичний характер. Політичні сили, включаючи тих, хто сьогодні веде гібридну війну проти України, будуть дуже активно використовувати це як привід у боротьбі за владу. Проте реально оці 1,5% суттєво не змінюють економічну ситуацію», – додав він.
Так, відповідно до даних Мінфіну, спрощену систему оподаткування нині використовує близько 1,7 млн платників податків. Вони генерують відносно стабільні податкові надходження – близько 0,9% ВВП у період 2020-2022 років. У 2023 році в Україні було 207 тис. ФОПів I групи та 590 тис. II групи. Минулого року вони разом сплатили близько 5,3 млрд грн єдиного податку.
На думку фінансового аналітика АЦ «Об’єднана Україна» Олексія Куща, запровадження додаткового оподаткування на бізнес призведе до більшої тінізації української економіки. «Зараз вводити додаткові податки недоречно. ФОПи будуть більше ховати свій товарообіг і, відповідно, надходження до держбюджету можуть не тільки не збільшитися, але навіть зменшитися», – сказав «ЕН» експерт. Водночас, продовжив він, потрібно приймати закон про врегулювання ситуації з конгломератами ФОПів. «Необхідно перекривати такі шпарини, коли великі компанії створюють конгломерати ФОПів і оптимізують оподаткування фонду заробітної плати. З іншого боку, знайти «золоту середину», щоб це не зачіпало реальних представників цієї категорії бізнесу. Тут має бути досить системне рішення. Але в даному випадку урядовцями прийнято вирішення всіх під одну гребінку підстригти. Переконаний, що якби прийняли закон про врегулювання роботи великих компаній через групу ФОПів, то МВФ це б цілком задовольнило», – резюмував він.
Зазначимо, запровадження військового збору для ФОПів – це лише один із інструментів того комплексу заходів в рамках виконання зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом (МВФ) для отримання фінансової допомоги. То ж Мінфінансів візьметься не тільки за «спрощенців». Додатковий військовий збір також зачепить покупців банківських металів у банків, покупців легкових автомобілів, що підлягають першій державній реєстрації в Україні, продавців нерухомості, роздрібних продавців ювелірних виробів із золота, платини й дорогоцінного каміння, а також операторів мобільного зв’язку, що надають будь-які відповідні зв’язкові послуги.
Сумарно ці податкові заходи мають виконати пункт програми МВФ по збільшенню надходжень до бюджету на 0,5% від ВВП. Тобто додатковий збір покриє лише десяту частину потреб держави у фінансуванні потреб армії. Тож аби зібрати решту – доведеться йти на більш непопулярні заходи. Зокрема – переглядати ставки основних податків: ПДВ та податку на доходи. Виходячи з цього, за підрахунками експертів, для покриття потреби у розмірі понад 400 млрд грн владі необхідно підвищити ставки ПДВ та військового збору приблизно на 6-7%.
На думку першого віцепрезидента Торгово-промислової палати України Михайла Непрана, запропоновані Мінфіном зміни навряд чи досягнуть результату. Є багато прикладів, коли підвищення податків не призводило до наповнення бюджету, а мали протилежний ефект. «Збільшення акцизних зборів у підакцизній галузі регулярно збільшує не доходи, а тінь. Наприклад, тінь у тютюновій галузі досягла рекордних 23%, тінь в алкогольній продукції у межах 28%. Маючи тіньовий ринок підакцизних товарів, «скруток», контрабанди й інших нелегальних схем ухилення від податків на 250 млрд грн влада хоче через підвищення податків зібрати додатково 44 млрд грн. Тоді як резерви на чверть трильйона лежать на поверхні. Насамперед, потрібно максимально вичерпати та закрити чорні схеми, переглянути роздуту соціальну сферу й лише тоді повертатися до питання підняття податків», – резюмував він.
Нагадаємо, реальний обсяг коштів, яких не вистачає українській армії, раніше озвучила голова парламентського комітету з питань бюджетної політики Роксолана Підласа. За її підрахунками, кошторис на 2024 рік потрібно збільшити на 722 млрд грн, з яких видатки на анонсовану мобілізацію (в озвучених Генштабом масштабах) становлять 322 млрд грн, а 400 млрд грн мають піти на закупівлю військової техніки та обладнання. Під час складання бюджету Мінфін виходив з того, що країна отримає від західних партнерів близько 42 млрд дол. Згодом цю суму скоротили до 37 млрд дол. Більшу її частину Україна розраховувала отримати від ЄС (19 млрд дол) та США (10 млрд дол). Якщо питання виділення коштів від Євросоюзу вдалося вирішити, то гроші від Штатів поки «зависли» в Конгресі.