Цього разу Кремль згорів - і не тільки в пісні Шнура, не тільки від удару безпілотника невідомого походження, а в своїй суті, що цілком відчутна.
Зброї і “величі” у Росії немає. Все, що є – це орендований старий танк, який є сьогодні символом російського озброєння, пише у своєму ТК блогер Cynic
Імпортозаміщений “день перемоги” уособлює саме цей старий танк, який поволі пересувався Червоною площею серед тремтячих диктаторів.
Нам лише залишається констатувати один простий факт: путінської вітрини більше немає. Жодної ядерної держави (і, в принципі, держави) не залишилося: є старий вузькоокий дід, який так довго кричав про 90-ті, що привів країну на поріг 1917 року.
І є інший символ – Лукашенко, який, повернувшись із Росії, не вимовив жодного слова на честь дня перемоги. Замість нього мовила людина з яскравим прізвищем Хренін. І є зграя його пропагандистів, які, підвиваючи в тон, повідомляють, що “рано вам, чорти, радіти смерті Лукашенка”. Але ми добре знаємо, що момент, коли пропаганда починає спростовувати важку хворобу і тим більше смерть авторитарного лідера, – це момент, коли всі так інакше приходять до думки, що “лідер більше не жилець”.
А якщо військовий парад другої армії світу триває 3 хвилини і на ньому немає жодного типу озброєння, яке може стріляти та їздити одночасно, – то це ганьба.
Кремль, до речі, в очах “ворожих розвідок” виглядає дуже привабливо для початку прямої військової інтервенції: країна без техніки з божевільним правителем та Кремлем, на який падають безпілотники. Так що стара доктрина “Бійтеся мене – я контужений” благополучно провалена.
Від колишньої “величі” у Росії не залишилося навіть можливості блефувати.
Щоб потім не говорили, що на параді танків не було. Щоправда, для цього довелося змахнути павутиння з останнього музейного Т-34, що залишився у сховищах. Саме йому довелося віддуватись за «велич» другої армії світу та її зброї , що як відомо «аналогів немає». А організатори параду молилися, щоб раритет не застряг посеред площі дулом до Путіна, – написав у своєму ТК Антон Геращенко.
