Тест-драйв: Renault Kadjar – неймовірно чудова чудасія

«і» дістали змогу протестувати передпродажний прототип кросовера Renault Kajar. Його привезли до України для того, щоб адаптувати європейську модель до наших реалій.

Чутки про те, що Kajar – це молодший брат сегментоутворювального міського кросовера Qashqai, надто перебільшені! У цих моделей є тільки дві точки перетину: вони створені альянсом Renault Nissan і використовують загальну модульну платформу CMF. А далі – суцільні відмінності: абсолютно різний екстер’єр, унікальний для кожної моделі інтер’єр, індивідуальні силові агрегати  трансмісії.

На український ринок планується поставляти Kajar з трьома силовими агрегатами: 130-сильними 1,2-літровим бензиновим турбомотором і турбодизелем об’ємом 1,6 л. На тестовому SUV було встановлено 1,5-літровий атмосферний дизель (110 к.с./250 Нм), агрегатований з преселективним «роботом» EDC (на «Кашкаях», до речі, використовується варіатор).

Ідеал? Немає на світі ідеалу!

Можна не любити французькі авто, однак дизайнерська школа П’ятої Республіки давно завоювала авторитет у світі заліза, гуми та бензину. Kajar – переконливе тому підтвердження: ця чудасія неймовірно чудова!

Кузов – динамічний, витончений і гармонійний. Йому надано набагато більшої експресії, аніж ретельно збалансованому японському побратимові по платформі. І в ньому не менше дизайнерських знахідок, ніж у дизайнерського концепту на великому автосалоні. Тільки в нашому випадку йдеться про масове виробництво.

Інтер’єр – під лад екстер’єру. У салоні немає приладової дошки у звичному розумінні цього слова – її замінив величезний дисплей, який малює шкали з такою реалістичністю, що вони здаються справжніми. Відмова від фізичних приладів дала змогу підвищити інформативність віртуальної інструментальної «дошки» та поліпшити читабельність показань. Потішило й те, що основна інформація – швидкість, обороти дизеля, залишок палива, температура охолоджувальної рідини, тиск у колесах (!) тощо виводяться на єдину інформаційну панель – під час руху немає потреби стріляти очима на два, а то й три дисплеї, як в інших, переповнених хай-теком авто.

Салон просторий, комфортабельний, сучасний, затишний, але з нюансами, – немає на світі ідеалу!

Попри велику висоту кузова, у водіїв зростом вище ніж 185 см можуть виникнути проблеми з посадкою: голова підпирає дуже похилий дах. Спинки задніх сидінь не регулюються за нахилом. Передні крісла не мають електропідігріву (зате в підлокітнику є бокс-холодильник для напоїв). А решта – все ОК.

Обшите шкірою кермо має зручний хват і припливи, що утримують руки від зісковзування зі штурвала під час агресивного водіння. Педальний блок до того добре збалансовано, що про нього й сказати нічого.

Інформаційно-розважальна система (ІРС) також залишила подвійне враження. Вона добре звучить і відтворює відеофайли з двох USB-портів, має продумане навігаційне забезпечення, однак має специфічний екранний інтерфейс, до якого треба звикнути.

Має ІРС і кумедну особливість – задерши баси, можна «розфокусувати» салонне дзеркало. А притичина тут от де: коли басові динаміки працюють на великій потужності, вітрове скло вібрує, і ці вібрації передаються на дзеркало. Через це дрібні деталі втрачають чіткість, і відображення в дзеркалі здається «розфокусованим».

Kajar оснащено двозонним клімат-контролем, досить ефективним, проте після довгого перебування під сонцем салон спочатку треба продути протягом, а тоді вмикати кондиціонер.

Задні сидіння складають у пропорції 60/40, що дає можливість перевозити в салоні великі вантажі та довгоміри. Сидіння зручні – навіть після декількох годин безперервної їзди з-за керма встаєш без втоми.

Багажник – двоповерховий; під декоративною підлогою є відсік, що вміщує інструмент, дріб’язок і повнорозмірну запаску.

Дорога

Атмосферний дизель – агрегат голосистий. Однак висока якість звукоізоляції моторного відсіку не пропускає підкапотні шуми в салон доти, поки не крутнеш атмосферник вище 3300 об./хв.

Сполучення силового агрегату з роботизованою коробкою перемикання передач (РКПП) можна назвати зразковим. Я не любитель «роботів» – попри всі численні переваги КПП цього типу мають темперамент курсанта сільської автошколи – зловити момент, коли саме потрібно скинути газ, щоб підвищення передачі не супроводжувалося «учнівським» ривком, дуже непросто. Однак установлена на Kajar РКПП з подвійним зчепленням працює м’яко та швидко.

Ретельне поєднання дизеля з «роботом» найкраще помічаєш під час ривка зі світлофора. Кросовер оснащено системою «старт-стоп», однак завдяки сучасній РКПП Kajar може «стріляти» на початку руху буквально за частки секунди. І стартувати не тільки швидко, а й акуратно – без натяку на характерну для «роботів» ранніх поколінь істеричність.

Машина має збалансовану динаміку, що дає змогу відчути себе драйвером, не перетворюючи кросовер з 20-сантиметровим кліренсом на норовливий спорткар.

Для свого класу Kajar має відмінну керованість і передбачуваність: ти відчуваєш «шелезяку», вона – тебе, миру нам та любові! На цьому автомобілі можна хвацько закласти віраж, по-хуліганськи «вкрутитися» в поворот і покрутити запаморочливу «змійку». Однак на розумній для кросовера швидкості!

Мотор «оживає» при 2000 об./хв. У зоні 3300-4000 об./хв. дизель дає змогу здійснювати ризиковані обгони та переставки. А от крутити його вище сенсу немає – крім звукових ефектів, матимете хіба що експоненціальне зростання витрат дизпалива та неврастенічні реакції на маніпуляції з акселератором.

Перевірити максимальну швидкість прототипа не вдалося – на даху тестового авто були встановлені поперечки для кріплення багажу, і вже за 80 км/год. їхню присутність видавав шаманський свист і виття, що нагадувало піснеспіви Вія з товаришами за декілька хвилин до перших півнів. За швидкості вище 135 км/год. поперечки стали відчутно впливати на аеродинаміку автомобіля. За 150 км/год. та бічних поривів вітру такий вплив стає погано передбачуваним.

Виміряна витрата палива потішила: близько 4 л/100 км на трасі (110-115 км/год.) та до 6,5 л/100 км у дуже напруженому міському циклі (у нормальному – 5,6 км/100 л). І це з увімкненими музикою, кондиціонером та в агресивному стилі водіння.

Серед «сюрпризів», що чатують на водія в дорозі, – «бадьоре» рокотання з динаміків при перетині дорожньої розмітки. Відчуття таке, що п’яний байкер-гуморист поставив Harley з прямотоком на дах, газує там, салютуючи ніжній статі.

Найскладнішим етапом дорожніх випробувань для машини стала «пральна дошка» (вона ж «гармошка»). Українські баюри виявилися не для пружин французької підвіски – дещо жорстка та шумна (хоча з лежачими поліцейськими ми розбиралися на ура). Однак треба враховувати, що в розпорядженні редакції був передпродажний прототип, ще не адаптований до складносполучених поверхонь ім. «Укравтодору», на який моляться працівники автосервісу. Тому позбавляти чесно заслужених балів перспективний для нашого ринку автомобіль ми визнали неетичним – обмежилися приміткою.

Конкуренти та покупці

Як заявив маркетинг-директор компактної лінійки Renault Фредерік Арту, основним конкурентом для Kajar є його рідний брат – Nissan Qashqai, хоча мені здалося, що француз схитрував: автомобілі розраховані на різні цільові аудиторії. Далі за списком ідуть KIA Sportage, Hyundai ix35, Volkswagen Tiguan та Peugeot 3008.

З погляду дизайну Kajar орієнтований на автомобілістів-індивідуалістів. Він вирізняється в транспортному потоці, має експресивну зовнішність (хоча в профіль схожий на Mazda CX-7) і в просунутих комплектаціях має безліч преміальних опцій.

Добре збалансована динаміка та пророблена ергономіка знімають обмеження за гендерною ознакою – автомобіль бісексуальний у технічному сенсі цього слова. Водійський стаж теж не має великого значення, хоча новачкам краще потренуватися, щоб звикнути до габаритів.

Про ціну сказати ще нічого – на момент написання цієї статті вартість Kajar в Україні була невідомою.

Основні технічні характеристики

Автомобіль наданий для тестів компанією «РЕНО Україна»