Заперечувати Томос, заперечувати право Вселенського патріарха надавати Томос про автокефалію, – це заперечувати статус-кво і ставити під сумнів автокефалію 10 з 15 православних церков.
Про це в інтерв’ю Укрінформ розповів заступник голови Управління зовнішніх церковних зв’язків ПЦУ Євстратій Зоря, інформують Економічні новини.
“Томос Православної церкви України є доконаним фактом. І він не може підлягати якомусь повторному обговоренню, дискутуванню й т.д. Вселенський патріархат протягом понад двох десятиліть давав усі можливості Російській православній церкві діяти у розв’язанні українського церковного питання. Знаємо, що 20 років тому в Цюріху відбувалися переговори, де було залучено з одного боку Вселенський патріархат, з іншого – Російську церкву, якраз особисто тодішній голова відділу церковних зв’язків митрополит Кирил очолював делегацію, і там були представлені українські церкви: Київський патріархат й Українська автокефальна православна церква. У Російської церкви була можливість неодноразово в рамках цього процесу висловити свою позицію, дати свої конструктивні думки щодо того, яким чином українське церковне питання може бути розв’язане.
Але всі добре знають, яку позицію займала і займає Російська православна церква: тільки так, як було понад 300 років, тільки підпорядкування Української церкви Російській церкві. І власне таку жирну крапку патріарх Кирил поставив під час свого ювілею 70-ліття в Москві, кілька років тому, коли на урочистому зібранні він сказав: ніколи Російська православна церква не погодиться на автокефалію Української православної церкви. Тому що для неї Київ – це «те саме, що Мцхета для грузинів чи Печ для сербів». Тобто він фактично підтвердив те, про що ми говорили протягом багатьох років: що ніякі внутрішні підстави, тобто згода чи незгода єпископату, кліру чи мирян, готовність-неготовність української церкви до автокефалії, як і канонічні питання і все інше, на що Москва роками, десятиліттями посилалася, відмовляючи в праві на автокефалію, – насправді все це не важливо. Бо важлива лише думка самої Москви, яку озвучив патріарх Кирил: «Ми не можемо погодитися з автокефалією Української церкви тому, що така є наша позиція. Ми вважаємо, що це наша частина, це є наш центр, це є наша святиня, Київ – Мати міст руських, і це є частина російської церковної й державної історії». Все.”, – наголосив Євстратій Зоря.
“Москва сама відмовилася від того, щоби питання про автокефалію розглядалося на Всеправославному соборі, вона наполягала на тому, щоб це питання було виключене з порядку денного. Москва зірвала можливість під час Всеправославного собору розглянути це питання, вона намагалася зірвати сам Всеправославний собор. І тепер апелювати до Всеправославного обговорення, до Всеправославного вияснення цього питання – це є лицемірство”, – підкресилив він.
“Вселенський патріарх у листі-відповіді Архієпископу Албанському зазначив: якби ми зараз скликали зібрання Всеправославне, то єдине, в чому ми би знайшли погодження, це те, що ми між собою не згідні. Москва запропонувала хоч якусь конструктивну думку, конструктивний план, який би враховував, що Томос є і він не був скасований? Ні, не запропонувала нічого. Що вони хочуть? Вони ж хочуть дискутувати Томос. А що означає дискутувати Томос, ставити під сумнів Томос? Це ж ставити під сумнів порядок набуття визнаної автокефалії, порядок всеправославного проголошення автокефалії всіх тих помісних церков, які стали автокефальними після епохи Вселенських соборів. А таких церков зараз є десять.
Заперечувати Томос, заперечувати право Вселенського патріарха надавати Томос про автокефалію, – це заперечувати статус-кво і ставити під сумнів автокефалію 10 з 15 православних церков. Лише Константинопольський патріархат, Олександрійський, Антіохійський та Єрусалимський і Церква Кіпру були утверджені як автокефальні церкви у час Вселенських соборів. Всі інші, в тому числі Російська церква, отримали цей статус і були включені в Диптихи завдяки актам Вселенського патріарха. Тому ставити під сумнів цей порядок – це ставити під сумнів порядок, який є в цілому православ’ї.
Згідно з Томосом, Православна церква України має не тільки обов’язки, але й права. І одним з невід’ємних прав є – бути присутніми та брати участь у всіх Всеправославних заходах. І тому ніяка нарада, ніяке зібрання не може бути визнане, як Всеправославне, якщо до нього не запрошена і не має можливості взяти в ньому участь Православна церква України, як 15-а в Диптиху православна церква. Не кажучи вже про те, що зібрання будь-яке Всеправославне, яке збирається не Вселенським патріархом, є незаконним і є порушенням канонічного порядку. І тому, якщо Москва ініціює якесь зібрання, – то це лише намагання далі ігнорувати реальність і працювати на розділення православ’я”, – підкреслив Євстратій Зоря.
