У Держприкордонслужбі розповіли про історію прикордонника на псевдо Столяр.
У Державній прикордонній службі України повідомляють, що війна має багато облич і професій. Вона ламає звичні маршрути життя, але справжнє покликання вперто знаходить спосіб проявитися навіть у найсуворіших умовах. Прикордонник на псевдо Столяр – людина, яка колись створювала художні меблі з дерева, а сьогодні будує надійний захист для побратимів і дерев’яні муляжі техніки, що вводять ворога в оману.
Любов до ремесла у Столяра прокинулася ще в дитинстві. Малим він власноруч вирізав з дерева моделі автоматів, пістолетів, автомобілів. Дерево стало матеріалом, через який він говорив зі світом. Захоплення поступово переросло в справу життя й визначило його шлях.
Про свою роботу Столяр розповідає з теплотою та притаманним галичанам гумором: «То моє улюблене, з деревом я дружу… А ще … з дружиною». Повномасштабне вторгнення змінило все. Комфорт цивільних домів відійшов на другий план – на перше місце вийшла оборона України, бо захист своєї домівки – справа кожного. Він не раз намагався долучитися до оборони держави, проте щоразу чув відмову через стару травму – відсутність фаланги пальців на лівій руці. У 2023 році все ж став до лав Державної прикордонної служби України у складі 15 мобільного прикордонного загону «Сталевий кордон».
Після підготовки вирушив на фронт. Спочатку – Куп’янський і Вовчанський напрямки, з кінця 2025 року – Сумський. Саме тут його майстерність стала по-справжньому незамінною. У «Сталевому кордоні» Столяр займається облаштуванням вогневих позицій і бліндажів. Він знає, як правильно покласти колоду, як укріпити стіну, щоб вона витримала удар, і як перетворити звичайне укриття на надійну фортифікацію. Його робота – це міцність, продуманість і трохи людського тепла навіть у землянці.
Є в його службі й деталь, яка дивним чином повертає до дитячих спогадів. Він знову робить «модельки». Тепер це – повнорозмірні макети реактивних систем залпового вогню. Руки того самого столяра змушують ворога витрачати боєприпаси на дерево, зберігаючи справжню техніку та життя побратимів. Столяр добре знає, заради кого він тут. Удома чекає родина, чекає син. І як батько він вибрав боротися за майбутнє своєї сім’ї – щоб його дитина ніколи не знала війни. «Я тут для того, щоб мій син не брав до рук зброю», – каже прикордонник.
