Коли російський диктатор Владімір Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, то пообіцяв росіянам, що вони “зроблять це знову” — відправлять свої збройні сили на захід і здобудуть перемогу, як це зробив Радянський Союз проти Німеччини. Наразі він так і не виконав своєї обіцянки. Станом на цей тиждень війна, яка, як сподівався Путін, мала закінчитися за три дні, триває довше, ніж СРСР воював з нацистами, пише Politico.
Що гірше, поки Москва загрузла у війні проти України, глобальна мережа союзників, яку Путін будував два десятиліття, здається, розпадається, випробувана несподівано войовничим президентом США Дональдом Трампом.
Те, що мало бути швидкою операцією в Україні, перетворилося на виснажливу війну. Тривалість повномасштабного вторгнення РФ в Україну вже перевищила 1418 днів, які радянські війська витратили на відбиття нацистського наступу, в результаті чого німців було витіснено з Москви аж до Берліна.
За майже чотири роки повномасштабної війни проти України Росія захопила лише невелику частину країни, ціною близько 1,1 мільйона втрат російських солдатів і значних збитків для РФ. Цього місяця близько 600 тисяч росіян залишилися без електроенергії в прикордонній Бєлгородській області після ударів по енергетиці.
Тим часом на міжнародній арені Путін, здається, мало що може вдіяти, аби зупинити підрив позицій своїх союзників.
Кремль перебуває в скрутному становищі на Близькому Сході з кінця 2024 року, коли падіння режиму диктатора Башара Асада в Сирії позбавило РФ надійного партнера в регіоні.
Москва також, здається, не змогла захистити свого найближчого друга в Південній Америці на початку цього місяця, коли США захопили лідера Венесуели Ніколаса Мадуро, який сумлінно прибув до Путіна на парад на честь Дня перемоги в травні минулого року.
Москва навіть не змогла “відбитися” від безпрецедентного захоплення США нафтового танкера під російським прапором.
Лише рік тому Путін підписав 20-річну угоду про стратегічне партнерство з Тегераном. Зараз режим, який постачав Росії вбивчі дрони Shahed для обстрілів України, перебуває під загрозою повалення протестувальниками, яких Трамп, як він зазначив, може захистити військовим втручанням.
Росіяни це помітили.
“Ціла епоха добігає кінця”, — написав на вихідних військовий блогер під псевдонімом Максім Калашніков, відображаючи зростання критики на адресу керівництва РФ.
Він заявив, що російська влада витратила занадто багато часу, намагаючись створити образ РФ як “великої держави”, замість вжити заходів для того, аби вона дійсно такою стала. Обіцянка “ми можемо зробити це знову” не виправдалася, додав Калашников.
Журналісти, прихильні до іранського режиму, повідомляли, що Москва протягом останніх тижнів постачала Ірану броньовані машини “Спартак” та бойові вертольоти, ймовірно, для допомоги в придушенні протестів, зазначив експерт з російсько-іранських відносин та співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир Нікіта Смагін.
“Але, звичайно, іранці не мають ілюзій, що якщо ситуація стане дійсно критичною, Росія просто відступить, як це було у випадку з Башаром Асадом”, — додав він, маючи на увазі падіння режиму сирійського диктатора в 2024 році і його подальшу втечу до Росії.
Реальність така, що натхненний Москвою союз завжди був здебільшого вигадкою, сказав колишній російський дипломат Боріс Бондарєв.
“Ні Венесуела, ні Іран не є частиною будь-якої російської імперії. Після вторгнення в Україну для Росії було важливо показати, що вона не самотня, але це пропаганда”, — сказав Бондарєв.
Смагін зазначив, що в угоді про партнерство між Іраном і Росією навмисно не було включено положення про взаємну оборону, охарактеризувавши відносини двох країн як “стабільні” з відтінком “серйозної недовіри”.
“Ці дві країни насправді не є союзниками, вони є стратегічними партнерами з необхідності, оскільки обидві сторони мають мало інших варіантів”, — зазначив він.
Кремлівські пропагандисти намагалися надати подіям позитивного відтінку, стверджуючи, що очевидна зневага Вашингтона до міжнародного права свідчить про те, що Росія мала рацію, вторгнувшись в Україну.
Інші коментатори намагалися применшити значення відносин між Росією та її союзниками або підкреслювали відмінності між Другою світовою та війною РФ проти України, щоб виправдати відсутність прогресу. Вони стверджують, що армія РФ не слабка, просто росіяни вкладають у неї менше коштів, ніж у ті часи.
“У першому випадку вся країна боролася [з нацистами], а зараз цим цікавляться лише близько 5% населення”, — написав Telegram-канал під назвою “Не зупиняйте війну”.
Сам Путін ще не прокоментував події у Венесуелі й Ірані, дотримуючись звички залишати своїм підлеглим право говорити про погані новини, зазначив дипломат Бондарєв.
Однак, додав він, Кремль, імовірно, розглядає дії США у Венесуелі та захоплення нафтового танкера як спроби загнати Росію в кут. Аби показати, що РФ не піддається тиску, Москва буде шукати способи продемонструвати свою силу, насамперед в Україні, зазначає Бондарєв, вказуючи на удар гіперзвуковою ракетою “Орєшнік” минулого тижня.
Попри приниження, Бондарєв застеріг від очікування “пом’якшення” позиції Росії.
“Навіть якщо вона слабка, Кремль прагнутиме показати силу”, — заявив Бондарєв.
