Поки мільйони українців залишаються за кордоном і не поспішають повертатися, держава дедалі активніше говорить про залучення трудових мігрантів із третіх країн. Експерти застерігають: замість системної політики повернення власних громадян Україна фактично погоджується з їхнім відтоком і намагається латати кадрові дірки іноземцями.
Контрольований наплив
За даними аналітикині «Вокс Україна» Марії Балицької, станом на осінь 2025 року в Україні перебувають понад 46 тисяч іноземців та осіб без громадянства з посвідками на тимчасове проживання. Найбільше серед них громадян Азербайджану, Туреччини, Молдови, Індії, Узбекистану, США, Китаю та Ізраїлю.
Понад 10 тисяч іноземців перебувають в Україні з метою працевлаштування, ще близько 7 тисяч — через навчання, майже 5 тисяч — завдяки волонтерській або громадській діяльності. За словами Балицької, йдеться не про масову міграцію, а про точкові й контрольовані потоки. При цьому кожен третій трудовий мігрант або займає керівну посаду, або розвиває власний бізнес.
Підтримка для іноземців
Мігрантів в Україні підтримують у межах програми «Мігрант» за участі міжнародних організацій та державних структур. Водночас держава фактично визнає: власні громадяни повертатися не поспішають.
За оцінками Національного банку України, масове повернення українців із-за кордону розпочнеться не раніше 2027 року і буде повільним — близько 100 тисяч осіб на рік. У 2025–2026 роках чистий відплив населення, за прогнозами НБУ, становитиме приблизно 200 тисяч осіб щороку. Регулятор попереджає: затягування цього процесу матиме довгострокові наслідки для економіки — дефіцит робочої сили, додатковий тиск на пенсійну систему та уповільнення відбудови.
«Держава ніби змирилася»
Голова Європейської асоціації українських жінок, амбасадорка українців за кордоном Віолетта Дворнікова критикує відсутність чіткої стратегії повернення українців:
«Ми багато говоримо про інтеграцію мігрантів із третіх країн, але не маємо системної політики повернення своїх людей. Держава поводиться так, ніби змирилася з тим, що українці не повернуться. Замість програм і стимулів для власних громадян ми просто закриваємо кадрові дірки іноземцями», – зазначила діячка.
Віолетта Дворнікова
За її словами, аргумент про нестачу робочих рук у будівництві чи агросекторі зрозумілий, однак за кордоном нині перебувають 5–6 мільйонів українців, які вже кілька років працюють на економіки інших країн.
«Першочергово потрібно повертати своїх. Україна опинилася в точці, де паралельно формується система прийому іноземних працівників і триває відтік власних громадян. І що довше держава відкладає реальні програми повернення, то вищий ризик, що ця “тимчасова” політика стане постійною», — додає Дворнікова.
