Раптова зупинка обертання Землі стала б подією з руйнівними наслідками, які науковці порівнюють із глобальною катастрофою, масштабнішою за ядерну війну, пише Iere.
Причина — колосальна інерція планети. Усе, що не закріплене на поверхні, миттєво почало б рухатися на схід зі швидкістю понад 1600 кілометрів на годину, спричиняючи тотальні руйнування міст, інфраструктури та природних ландшафтів.
Кардинальних змін зазнала б і форма планети. Сьогодні Земля має екваторіальне потовщення, утворене центробіжною силою. Без обертання ця сила зникла б, і вода почала б перерозподілятися до полюсів. У результаті значні ділянки суходолу опинилися б під водою, а нинішня карта світу втратила б знайомі обриси.
Зупинка обертання повністю змінила б і ритм доби. Один оберт навколо Сонця зберігся б, але день і ніч тривали б приблизно по пів року. Тривале сонячне випромінювання спричинило б нестерпну спеку, тоді як багатомісячна темрява призвела б до різкого похолодання. Такі екстремальні умови зруйнували б кліматичні зони та зробили більшість регіонів непридатними для життя.
Не менш небезпечним наслідком стала б деградація магнітного поля. Воно формується завдяки руху речовини в надрах планети, пов’язаному з її обертанням. Без магнітного щита Земля залишилася б без захисту від сонячної радіації та космічних частинок, що з часом призвело б до руйнування атмосфери і різкого зростання рівня опромінення.
Для людства такий сценарій означав би боротьбу за виживання в нових, майже несумісних із життям умовах. Масові міграції до вузьких зон із відносно стабільним кліматом спричинили б перенаселення, дефіцит ресурсів і конфлікти. Водночас довелося б повністю переосмислити уявлення про час, працю, сільське господарство й саме існування цивілізації.
Хоча ймовірність раптової зупинки обертання Землі практично нульова, вчені використовують цей гіпотетичний приклад, щоб показати: життя на планеті існує завдяки надзвичайно крихкому балансу фізичних процесів, і навіть незначні зміни можуть мати фатальні наслідки.
