Росія звернулася до ICAO (Міжнародна організація цивільної авіації) з проханням послабити санкції проти авіації, пояснюючи це загрозами безпеці польотів через дефіцит запчастин і старіння парку літаків.
Кремль вимагає дозволити постачання деталей і послуг обслуговування, хоча західні країни розглядають обмеження як частину відповідальності РФ за війну в Україні.
Про це повідомляє Reuters, посилаючись на документи та слова джерела в російській авіаційній галузі. Головний аргумент Кремля полягає у тому, що санкції нібито створюють ризики для безпеки польотів.
Після введення західних обмежень Росія втратила доступ до легального постачання авіаційних запчастин, сервісного обслуговування літаків та страхових послуг. Зазначається, що це особливо болісно вдарило по парку Boeing та Airbus, які становлять основу цивільної авіації РФ.
Авіапарк поступово старіє, а використовувати “сірі схеми” для імпорту деталей вдається далеко не завжди. Частина літаків змушена простоювати, а інші виходять у рейси без належного технічного обслуговування. Як заявив співрозмовник Reuters, у разі катастрофи російського Boeing чи Airbus із людськими жертвами відповідальність, за версією Москви, буде покладена на санкції.
У підготовлених документах Росія заявляє, що санкції суперечать міжнародному праву і порушують право людини на свободу пересування. Кремль вимагає, щоб ICAO виступила проти “політично упереджених та дискримінаційних заходів” у сфері авіації.
Російська сторона окремо критикує рішення про закриття повітряного простору для її авіакомпаній, призупинення сертифікатів льотної придатності літаків, а також заборону на технічне обслуговування та страхування авіасуден. У першу чергу Москва намагається домогтися зняття обмежень на імпорт запчастин, без яких підтримувати працездатність літаків стає дедалі складніше.
Запит до ICAO з’явився після того, як США частково зняли санкції з білоруської авіакомпанії “Белавіа”. У Кремлі вирішили скористатися цим прецедентом, щоб спробувати домогтися аналогічних рішень щодо російського авіапрому. Водночас Москва прагне повернутися до Ради ICAO, виконавчого органу організації, де засідають 36 країн. У 2022 році Росія не змогла здобути достатньої підтримки для переобрання, що стало політичним ударом для її впливу на міжнародному рівні.
Ситуація в цивільній авіації Росії ускладнюється тим, що обіцяне Кремлем “відродження” власного авіабудування так і не відбулося. Нові моделі літаків – МС-21, SJ-100 та Іл-114 не запущені в масове виробництво. “Аерофлот” вже скоротив плани закупівлі цих лайнерів до 2030 року. Натомість у експлуатації залишаються десятки літаків, випущених ще у радянські часи, наприклад Ан-24, яким майже пів століття.
Яскравим підтвердженням занепаду став інцидент у липні 2025 року в Амурській області, коли літак Ан-24 авіакомпанії “Ангара” зазнав аварії, ця подія вкотре підняла питання про технічний стан російського флоту та загрози безпеці пасажирів. Західні країни навряд чи підтримають вимогу Росії, адже санкції розглядаються як важливий інструмент тиску через її агресію проти України.
