Наше видання провело опитування представників десяти провідних екологічних організацій України.
Ми попросили експертів-екологів визначити п’ять найбільш масштабних подій, пов’язаних зі шкодою екології нашої країни з 2020 року до сьогоднішнього дня. За результатами їхнього опитування були визначені наступні ТОП-5 екологічних катастроф цього періоду.
- Знищення греблі Каховської гідроелектростанції 6 червня 2023 року.
Російські війська, що контролювали греблю, заклали вибухівку всередині споруд, внаслідок чого сталося руйнування центральної частини дамби. Внаслідок пориву було випущено близько 18 км³ води протягом кількох діб, що спричинило катастрофічне затоплення. Під водою опинилися понад 80 населених пунктів, серед яких села Херсонщини, Миколаївщини, частина Херсона.
Внаслідок катастрофи було знищено унікальну екосистему Каховського водосховища, загинули мільйони риб, тварин, птахів.Потрапляння у воду важких металів і хімікатів із затоплених об’єктів спричинило довгострокове забруднення.
Висихання річища водосховища призвело до опустелювання сільськогосподарських територій.
Було знищено зрошувальні системи, які забезпечували водою південь України, включно з Херсонщиною, Запорізькою областю і Кримом.
Прямі збитки склали $2.79 млрд., загальні втрати (включаючи непрямі) – близько $14 млрд.
2. Руйнування Оскільського водосховища, березень-вересень 2022 року.
У березні 2022 року російські війська під час наступу на Харківську область обстріляли греблю Оскільського водосховища, внаслідок чого була зруйнована частина водозатворів. Вода почала стрімко витікати: приблизно 76 % об’єму водосховища(близько 360 млн м³)було втрачено. У результаті рівень води впав приблизно до 1/6 від довоєнного обсягу. Почалося масове висихання водосховища, що вже тоді мало великі екологічні наслідки.
13 липня 2022 року російськими військами була зруйнована гребля Оскільського водосховища. Остаточне знищення греблі відбулося у вересні 2022 рокув ході відступу росіян. Руйнування греблі мало військову мету — погіршити логістичні можливості ЗСУ та стримати контрнаступ, затопивши зони на лівому березі Оскіл і Сіверський Донець. Наслідками стали відключення водопостачання для Донбасу, відбулося порушення зрошення в Донецькій та Луганській областяхВідбулося знищення майже 2 млн водних біоресурсів — щука, лящ, сазан, сом та інші; збиток тут оцінюють приблизно у 884 млн грн.
Загальні збитки довкіллю склали понад 2,1 млрд грн.
3. Лісові пожежі в Чорнобильській зоні відчуження у квітні 2020 року.
Пожежі почались 4 квітня у Чорнобильській зоні відчуження на території Котовського лісництва, а згодом і у Житомирській області. Масштабну лісову пожежу в Чорнобильській зоні вдалося загасити через 10 діб, 16 квітня через сильний вітер знову виник відкритий вогонь.
До гасіння було залучено близько 1200 осіб та понад 120 одиниць техніки.
Пожежа завдала шкоди рослинному та тваринному світу, вплинула на стан збереження природних екосистем та їхню здатність надавати екосистемні послуги. Вогнем було знищено частину лісів, 12 віддалених сіл, цвинтарі. Згоріла територія військового міста Чорнобиль-2, від пожежі постраждало місто Чорнобиль.
Загалом від пожеж постраждало близько 5 % території заповідної території, 11,5 тисяч га у південно-західній частині Чорнобильського заповідника.
4. Руйнування Козаровичської дамби 26 лютого 2022 року.
Ця дамба відділяла меліоровану заплаву річки Ірпінь від Київського водосховища. Її зруйнували ЗСУ з метою запобігання просуванню російських військ під час. В результаті було затоплено понад 2800 гектарів землі, вода поширилась на понад 20 км вздовж Ірпеня, до сіл Козаровичі та Демидів, захопивши й частково Київське водосховище.
Було порушено гідрологічний режим – змінилася структура течії, напрямки поверхневих вод, що вплинуло на мікроклімат та місцеву фауну. Внаслідок різкої зміни рівня води та замулення частини водойм, загинула частина місцевої риби, особливо молодь (ікра, мальки).
Було порушено кормову базу водоплавних птахів і земноводних.
Затоплення змусило до переміщення численних популяцій птахів, зокрема качиних і куликових або призвело до їхньої загибелі.
Вода зносила добрива, паливо, сміття та інші токсичні речовини, що спричинило забруднення ґрунтів і ґрунтових вод.
Як повідомив міністр охорони навколишнього середовища та природних ресурсів України Руслан Стрілець, сума збитків, завданих повенями, склала 27,5 мільйонів грн.. Екологічні наслідки також погіршило те, що до зони затоплення потрапили сміттєзвалища, вигрібні ями та поля, оброблені органічними добривами..
5. Забруднення річки Псел відходами «Глобинського м’ясокомбінату» 9 липня 2023 року.
За словами екологів, екологічна трагедія із річкою Псел у липні 2023 року сталася внаслідок відсутності на Глобинському м’ясокомбінаті міцного бетонного сховища для відходів життєдіяльності свиней, як це передбачають технологічні вимоги щодо поводження з такими відходами. Замість бетонної споруди для таких відходів свинокомплекс на 11000 голів поросят складав сотні тон відходів поросят просто на землі.
У результаті 9 липня 2023-го після сильної зливи всі ці сотні тон свинячої гноївки потрапили в річку Псел. Тоді з річки виловили 500 кг мертвої риби, вода була брудна, а навколо сіл стояв сморід, воду з колодязів не можна було брати – там плавали свинячі фекалії. Сума збитків склала більше одного мільйона грн. За два минулі роки збитки не були компенсовані, відповідальності за екологічну катастрофу ніхто так і не поніс.
Після забруднення річки Псел і навколишніх територій «Глобино» загнало на звалище відходів робочі машини, які просто «закатали» всі ті відходи в землю. Це звалище відходів знаходиться на водозборі річки Псел, і стариць Дніпра – річок Сухий Кагамлик і Сухий Омельник. Тому після того, як відходи «закатали» у землю, у підводні води потрапили аміак та нітрати, й жителі багатьох інших населених пунктів могли споживати цю воду.
