Рада підтримала оновлений законопроєкт №9549, який дозволяє під час війни забирати землю і будинки в Ужгородському районі.
Верховна Рада проголосувала за оновлений законопроєкт №9549, який дозволяє державі під час війни забирати землю, будинки та дачі в Ужгородському районі. Формально – “для потреб оборони”, але суть у тому, що власники можуть залишитися без майна навіть без згоди, повідомляє ЕКСПЕРТ.
Тепер держава має право вилучати будь-яку землю – приватну, комунальну чи навіть ту, що юридично ще “нічия”. Забрати можуть також житлові та нежитлові будівлі, якщо уряд визнає їх важливими для оборонних або інфраструктурних проектів. Йдеться про будівництво заводів, доріг, мостів, військових об’єктів та іншої “критичної інфраструктури”.
Як це працює:
- Спершу забудовник або Генштаб звертається до Закарпатської ОДА.
- Потім заяву передають до Кабміну.
- Якщо Кабмін схвалює — власнику пропонують добровільний викуп.
- Власник має 2 місяці, щоби погодитися або відмовити.
- Якщо згоди нема – майно можуть вилучити примусово (для нежитлових об’єктів) або передати справу до суду (якщо це житлове приміщення).
Не лише Закарпаття? Поки що закон діє тільки в Ужгородському районі. Але депутати вже говорять, що цей механізм можуть поширити на інші регіони. Фактично, це прецедент. Хоча все оформлено нібито “по закону”, експерти попереджають: досі незрозуміло, як буде визначатись вартість майна, як і коли власник отримає компенсацію. Люди хвилюються, що замість чесного викупу буде формальне “подякуємо – забрали”. Город, дача, хата – тепер усе може опинитись у зоні ризику. І рішення за вас прийматимуть інші.
Крім того, як зазначає Судово-юридична газета, головне юридичне управління Апарату Верховної Ради (ГЮА) перелічило низку ризиків цього законопроекту у вже доопрацьованій редакції. Як зазначили у ГЮУ, аналіз нової статті 14-1 Закону «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» в редакції доопрацьованого закону та інших пов’язаних з нею свідчить, що загалом ці норми регулюють суспільні відносини щодо відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності. Такі об’єкти не повертаються власникам, навіть якщо збереглися. ГЮУ також вказує на невизначеність способу та критеріїв, за якими має бути встановлено чи підлягає включенню до цього переліку суб’єкт господарювання для розміщення об’єкту якого допускається примусове відчуження. «За таких умов фактично будь-які земельні ділянки, інше нерухоме майно можуть бути віднесені до таких, що необхідні для подальшої господарської діяльності суб’єктів господарювання за визначеним урядом порядком і відповідно примусово відчужені навіть, якщо у цьому немає крайньої необхідності» – зауважили у ГЮУ. Крім того, на думку експертів, є певні ризики у механізмі відшкодування шкоди за рахунок резервного фонду бюджету.
