Хто отримає відстрочку від мобілізації згідно з новою постановою уряду.
Кабмін видав постанову № 1332, згідно з якою затверджується новий порядок бронювання від мобілізації. Він почне діяти вже з 1 грудня, інформує NV.
Роман Лихачов, військовий адвокат та юрист Центру надання підтримки ветеранам, вважає новий порядок фактично економічним бронюванням, і пояснив NV, як він здійснюватиметься. Відповідно до постанови, бронюванню підлягають працівники критично важливих підприємств, чия заробітна плата вища за розмір мінімальної по країні (8 тис. грн), помноженої на коефіцієнт 2,5. Тобто йдеться про 20 тис. грн. Такі співробітники також мають стояти на військовому обліку, мати уточнені військово-облікові дані та не перебувати у розшуку.
Бронюванню можуть підлягати не більше ніж 50% військовозобов’язаних співробітників критично важливих підприємств, які не мають інших підстав для відстрочки (як інвалідність чи багатодітність). При цьому, як зауважив Лихачов, у постанові не вказаний вік, за яким людей вважатимуть військовозобов’язаними: від 18 до 60 чи від 25 до 60. Водночас передбачено, що кількість заброньованих може бути більшою за окремим рішенням міністра оборони. У такому кроці юрист вбачає можливість корупційних ризиків, адже у постанові не визначений порядок, у зв’язку з чим може прийматися таке рішення.
За складання списку працівників, які підлягають бронюванню, як і раніше, відповідають керівники органів влади та місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій. Починаючи з 1 грудня бронювання військовозобов’язаних відбуватиметься через портал Дія за електронними списками.
Від подання заявки в Дії і до постановки військовозобов’язаного на спецоблік буде проходити до 72 годин. Водночас Лихачов зауважив, що досі не відпрацьований механізм, за якого людина, що не стоїть на обліку, могла б отримати бронювання. За його словами, якщо військовозобов’язаний з’являється у ТЦК для того, аби стати на облік та отримати бронь, його можуть одразу мобілізувати. Відповідно бронювання стає неможливим. Юрист підкреслив, що для ТЦК намір людини отримати бронь не є підставою для того, аби уникнути мобілізації.
З огляду на це Лихачов виступає за повну цифровізацію процесу отримання відстрочок – заради уникнення візитів до ТЦК. «Один з корупційних ризиків – момент з ТЦК. Люди прийшли ставати на військовий облік для бронювання. По одному підприємств одразу всіх мобілізували, тому що рішення [щодо бронювання] ще немає, а по іншому – дали стати на військовий облік і пройти бронювання. Тобто людський фактор так і не прибрали», – розповів юрист. За його словами, цей момент могла б вирішити постановка на військовий облік в електронному форматі.
Уряд визначив, що підприємствам, у яких статус критично важливого закінчується до 30 листопада 2024 року, продовжать цей статус автоматично до 31 грудня 2024 року. Водночас чітких критеріїв визначення критичності підприємств наразі немає: їх мають встановити протягом 10 днів з дня набрання чинності постанови. При цьому відсутність чіткого розуміння критичності часто призводить до зловживання щодо бронювання співробітників, зазначив Лихачов, пригадавши оголошення про найм людей на роботу задля отримання броні.
Окрім того, передбачений перегляд прийнятих рішень про визначення підприємства критично важливими протягом 3 місяців. Таким чином, усі такі компанії чи установи мають підтвердити свій статус до 28 лютого 2025 року. Наявні відстрочки залишаться чинними протягом строку, на який вони були надані, але не довше ніж до 28 лютого. Визначатиме статус критичних підтриємств Мінекономіки за погодженням із Міноборони.
Нова урядова постанова передбачає й процес анулювання відстрочок. Так, анулювання відбуватиметься за умов закінчення строку їх дії, завершення підприємством виробництва товарів або виконання робіт на потреби армії, позбавлення установи статусу критично важливого чи її ліквідації, звільнення військовозобов’язаного, тимчасове припинення дії трудового договору тощо.Реклама:
Відповідно до нового порядку, органи, що визначають підприємства критично важливими, можуть моніторити їхню відповідність критеріям фактично будь коли. Якщо ж підприємство втратить статус критично важливого, то й його співробітники вже не матимуть відстрочок та можуть бути мобілізовані, пояснив Лихачов. Юрист вбачає у цьому ризик недобросовісної перевірки, внаслідок якої підприємства можуть бути безпідставно позбавлені статусу критичних. Водночас він наголошує, що йдеться про формальну процедуру, результати якої оскаржити неможливо.
