В Латвії з 17 липня почнеться призов в армії, який з цього року став обов’язковим. Сусідня Литва відновила обов’язкову військову службу ще в 2015, а Швеція в 2017. При цьому Німеччина та Британія тільки почали обговорення цього питання.
“Обіцянка призову на військову службу є справді потужною. Здається, це відкриває шлях до створення військового резерву, а це те, що потрібно на випадок війни”, – сказала Софія Беш з Фонду Карнегі за міжнародний мир, яку цитує Deutsche Welle.
Як зазначається, багато європейських армій намагаються набрати достатню кількість солдатів. За словами Беш, після завершення холодної війни це вважалось непотрібним, але все змінилось після російського вторгення в Україну.
“Тривалий час стверджували, що нам потрібно більше технологій, більше оснащення, менше професійних сил. Я думаю, що нам потрібні обидва. Нам потрібні добре оснащені сили. Нам потрібні технології на полі бою, і нам потрібно більше військ. І це саме те, що нам показує війна в Україні”, – каже Беш.
Російсько-український конфлікт виявився війною на виснаження з загибеллю сотен тисяч солдатів. Те, що РФ подекуди відправляє на фронт новобранців без підготовки свідчить про те, що навіть із застосуванням безпілотників і надзвукових ракет у сучасній війні залишається великий попит на солдатів.
Негативні наслідки призову
“Якщо ви думаєте про сучасну війну, вам потрібна високотехнологічна зброя, а також солдати, здатні ними керувати… Таким чином, вони говорять про 3 місяці, шість місяців, можливо, дев’ять місяців, що, на мій погляд, не забезпечує базових навичок і знань, достатніх для бойових підрозділів у збройних силах”, – розповідає офіцер італійського флоту Бове.
За його словами, є проблема, яка серйозніша за відсутність підготовки та досвіду – брак мотивації, коли молодих людей змушують служити в армії. Офіцер пояснив, що тільки високомотивовані солдати готові поставити своє життя на карту, що може бути вирішальним. Водночас опитування показують, що багато молодих людей не хочуть захищати свою країну навіть у випадку нападу.
Згідно з недавнім дослідженням, повторне запровадження призову може коштувати Німеччині до 70 мільярдів євро на рік. Йдеться не тільки військові інструктори, казарми та форма, а й втрати економіки. Також військова повинність у довгостроковій перспективі може послабити демократію, оскільки примушені до військової служби люди демонструють нижчий рівень довіри до інституцій.
Беш стурбована тим, що обов’язкова військова служба може підвищити популярність екстремістських партій у Європі.
Відновлення призову у Європі
Латвія знову запровадила обовʼязковий призов до армії, щоб стримати Росію від вторгнення в Європу. Міністр закордонних справ країни Крішьяніс Каріньш заявив, що обов’язкова служба набула чинності на початку січня – за кілька тижнів до дворічної річниці вторгнення Росії в Україну.
Вже у березні стало відомо, що міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус прискорює відновлення обов’язкової військової служби в Німеччині. Він доручив “до 1 квітня представити варіанти моделі німецької військової служби, яка внесе масштабований, адаптований до загроз внесок у національну стійкість”.
Нещодавно Financial Times підрахувала, що в разі нападу РФ уся Європа може виставити лише 300 тисяч солдатів.
На папері європейські союзники по НАТО сукупно мають 1,9 мільйона солдатів, чого на перший погляд достатньо, щоб протистояти Росії з її 1,1 мільйона солдатів. Але насправді європейським силам НАТО буде важко залучити до ймовірного конфлікту більше 300 000 з цієї кількості військових.
