Нещодавній закон про посилення мобілізації в Україні спричинив неоднозначну реакцію серед населення. Згідно з опитуванням, проведеним Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) з 26 травня по 1 червня 2023 року, близько третини українців підтримують закон, тоді як приблизно 50% висловилися проти нього повністю або частково.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький пояснює, що ці цифри не обов’язково означають відмову від мобілізації. Деякі можуть вважати закон недостатньо жорстким і виступати за суворіші заходи.
Незважаючи на суперечливе ставлення до закону, більшість українців усвідомлюють необхідність мобілізації з огляду на ризики для особистої безпеки та існування нації.
Соцопитування на тему мобілізації проводяться, але не публікуються через чутливість питання. Грушецький зазначає, що публічні випадки “виловлювання” на вулицях викликають негативні настрої, хоча більшість взаємодій із військкоматами відбувається без ексцесів.
Постає питання: чи може в майбутньому виникнути конфлікт між тими, хто воював, та тими, хто ухилився від служби?
Грушецький вважає, що на даний момент такого поділу немає. Більшість українців відчувають свою залученість у війну через підтримку друзів та родичів, донати та волонтерство.
Заклики до “тотальної мобілізації” розуміються, але нереалістичні, вважає військовий експерт Михайло Жирохов. Теоретично можливо мобілізувати 3,5-4 мільйони людей, але це викликає безліч проблем.
Навчальні центри не готові прийняти таку кількість новобранців, не вистачає професійних інструкторів і виникають труднощі через загрозу ракетних ударів:
“Інструктори, з якими я спілкуюся, відверто кажуть, що це капець. Терміни підготовки вже вимушено скорочуються”.
Жирохов зазначає, що технічно тотальна мобілізація можлива, але для цього потрібно вирішити багато організаційних та логістичних проблем. Досвід історії показує, що такі мобілізації вже відбувалися, але завжди супроводжувалися значними труднощами.
