Борги за комунальні послуги в Україні зашкалюють: станом на 1 січня 2024 року вони перевищили 43 млрд грн. Постачальники вже навіть перейшли до радикальних заходів — почали відключати боржників від послуг, хоча, на думку експертів, у період війни це й здається негуманним.
Юристи кажуть, що все відбувається в межах законодавства. Відповідно до п. 1 ст. 26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги на споживача покладається зобов’язання сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі про надання житлово-комунальних послуг. До того ж, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 8 цього ж Закону, постачальник комунальних послуг має право припинити / зупинити надання комунальних послуг у разі їх несплати або оплати в неповному обсязі.
“У період із 5 березня 2022 року по 29 грудня 2023 року існувала заборона постачальникам комунальних послуг припиняти боржникам надання комунальних послуг, а також нараховувати пеню, інфляційні втрати, 3% річних, відповідно до Постанови Кабміну №206 “Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг у період воєнного стану”, — нагадує адвокатка MORIS Соломія Йосипенко. — Проте станом на сьогодні відповідний мораторій на відключення та нарахування пені зберігся лише для жителів територій, де ведуться бойові дії, і тимчасово окупованих територій. До того ж заборонено припиняти надання комунальних послуг споживачам, будинки яких були пошкоджені внаслідок бойових дій. Це стосується й виконавчих проваджень”.
Зі скасуванням Постанови Кабміну №206 “Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг у період воєнного стану” судова практика повернулася до довоєнного періоду, пояснює Соломія Йосипенко. І додає: водночас постачальники комунальних послуг розпочали активно звертатися до суду з метою стягнення таких заборгованостей. “Тут потрібно звернути увагу, що пеня, інфляційні втрати й 3% річних не нараховуються на заборгованість, що виникла в період дії згаданої вище Постанови, проте на інші періоди це не впливає“, — зазначає юристка.
За наявності судового наказу про стягнення суми заборгованості за комунальні послуги стягувач (постачальник житлово-комунальних послуг) звертається до виконавчої служби або приватного виконавця з виконавчим документом про стягнення заборгованості в примусовому порядку, після чого виконавець відкриває виконавче провадження. Першим кроком у стягненні за виконавчим документом буде блокування рахунків боржника в банку. Однак, каже юристка, тимчасово на період дії воєнного стану в Україні існують певні винятки.
“Згідно із Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану”, фізичні особи-боржники можуть здійснювати видаткові операції з арештованого рахунку в межах двох мінімальних розмірів заробітної плати на місяць (на сьогодні це 14 200 грн), — зазначила Соломія Йосипенко. — До того ж громадяни-боржники можуть сплачувати податки та збори, за умови, що заблокований рахунок визначений для здійснення видаткових операцій. У разі відсутності в боржника коштів (зокрема на заблокованих рахунках), достатніх для задоволення вимог стягувача, другим кроком щодо стягнення суми боргу є накладення арешту на належне боржнику майно“.
Виконавець може арештувати майно боржника, арештувати всі банківські рахунки, із яких списуватиметься сума для погашення поточної заборгованості
Керуючий партнер ЮК Winner адвокат Ігор Ясько звертає увагу на те, що в законодавстві не визначений розмір боргу, за якого абоненту можуть припинити постачання послуг. “Частіше за все борги до 3 років розглядаються в порядку наказного провадження. Виконавче провадження є завершальною стадією судового процесу, примусовим виконанням постанов і наказів. Виконавець може арештувати майно боржника, арештувати всі банківські рахунки, із яких списуватиметься сума для погашення поточної заборгованості. Майно боржника, зокрема нерухомість, опиниться під загрозою, якщо борг перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто 142 000 грн, але тільки якщо немає достатніх фінансових коштів або рухомого майна“, — каже юрист. і уточнює: якщо у квартирі чи будинку зареєстровані неповнолітні або люди з інвалідністю, для виселення та продажу квартири знадобиться дозвіл органів опіки та піклування або відповідне рішення суду.
