Верховна Рада ухвалила у першому читанні оновлений законопроєкт №10449 про посилення мобілізації. Ним передбачається вручення повісток через електронний кабінет, а також покарання для ухилянтів — зокрема, примусове доставлення до ТЦК, арешту рахунків у банках та позбавлення права керування автомобілем.
Як вручатимуть повістку в е-кабінеті, коли настає відповідальність за неявку по ній та чи можна буде відбутися штрафом, у коментарі сайту ТСН.ua розповіла адвокатка Марина Бекало.
Як вручатимуть повістки через електронний кабінет
Законопроєктом № 10449 передбачається порядок вручення повісток через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста.
Обов’язок зареєструвати такий кабінет покладається на кожного призовника, військовозобов’язаного та резервіста. У кабінеті буде відображатися облікова інформація про громадян. Також передбачається порядок вручення повістки через електронний кабінет.
Що має зазначатися у повістці:
- прізвище, ім’я по батькові та дата народження громадянина;
- Найменування ТЦК СП, що видав повістку;
- Мета виклику до ТЦК СП;
- Місце, день і часу явки за викликом;
- Підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи ТЦК СП, яка видала (сформувала) повістку;
- Реєстраційний номер повістки;
- Роз’яснення про наслідки неявки і про обов’язок повідомити про причини неявки.
Коли повістка вважатиметься врученою
Марина Бекало пояснила, якщо повістка надсилається через електронний кабінет, то днем вручення повістки буде вважатися час отримання електронного сповіщення в ТЦК СП про її доставлення. Або в робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до ТЦК СП повідомлення про її доставлення.
“У такому разі повістка, надіслана через електронний кабінет, буде вважатися врученою”, — розповіла адвокатка.
Законопроєктом передбачаються поважні причини неприбуття за повісткою:
- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, дії країни-агресора або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;
- Смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Про причини неприбуття необхідно сповістити ТЦК СП та документально підтвердити це не пізніше трьох днів від дати прибуття до ТЦК СП зазначеної в повістці.
Відповідальність за неявку по повістці
В іншому випадку ТЦК СП буде розцінювати неприбуття за повісткою як порушення законодавства про мобілізацію, за що передбачається не тільки адміністративний штраф за ст. 210-1 КУпАП, але й застосування засобів впливу на такого порушника.
Зокрема у вигляді адміністративного затримання поліцією з метою примусового доставлення до ТЦК СП. У разі, якщо механізм примусового доставлення поліцією неможливо реалізувати протягом 15 днів, ТЦК СП виносить письмову вимогу з’явитися до нього, яку надсилає через електронний кабінет або поштою.
Чи зможе ухилянт відбутися штрафом
У разі невиконання такої вимоги громадянином, ТЦК СП звертається до суду із заявою щодо винесення рішення про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, накладення арешту на кошти та інші цінності такого громадянина, що є на рахунках та на зберіганні у банках, платіжних систем, на електронні гаманці, на рахунках у цінних паперах — на строк до виконання зобов’язань за такою вимогою.
“А отже, у разі прийняття законопроєкту в такій редакції, сплата штрафу за ст. 210-1 КУпАП громадянином не скасовує його обов’язок виконати вимогу ТЦК СП про виклик, оскільки такі заходи впливу за відповідним рішенням суду будуть тривати до виконання громадянином зобов’язання про виклик до ТЦК СП”, — розповіла Марина Бекало.
Чоловіки, які перебувають за кордоном, теж отримають повістки
Якщо військовозобов’язаний чоловік призовного віку, наприклад, виїхав з України до повномасштабного вторгнення і давно живе та працює за кордоном, йому також може прийти повістка в е-кабінет. Ці обставини, за словами Марини Бекало, не належать до поважних причин для неявки за повісткою.
“Цей обов’язок стосується всіх громадян — чоловіків віком від 18 до 60 років. Ті, хто виїхав давно за кордон — не виключення”, — зазначила адвокатка.
Єдине що, такий арешт буде торкатися лише рахунків українських банків, а не іноземних.
“Адже рішення українського суду про арешт банківських рахунків реалізувати за кордоном дуже складно. Це можливо тільки відносно тих, хто перебуває в санкційних списках, є підозрюваними в міжнародному тероризмі і так далі”, — розповіла Марина Бекало.
Нагадаємо, 7 лютого Верховна Рада ухвалила у першому читанні оновлений проєкт №10449 про посилення мобілізації без правок. Після ухвалення в цілому він може набрати чинності вже у квітні 2024 року.
