Аеророзвідник НГУ Євген Просяновський отримав важке поранення, але не здався і своїм героїчним прикладом показує іншим, як не здаватися перед труднощами.
На Донеччині у березні 2023 року нацгвардієць 50-го полку Євген Просяновський на позивний Юджин отримав важке поранення. Наразі він знаходиться у реабілітаційному центрі в східній Баварії, де працює над своїм відновленням та мотивує інших воїнів, інформує Національна гвардія України.
8 березня минулого року стало для аеророзвідника Національної гвардії вирішальним. Коли він намагався показати двом бійцям, як працювати з дронами, хлопець отримав важке поранення. «Чую такий затяжний свист, навіть скрегіт, який прорізає повітря, – пригадує Юджин. – Єдине, що встиг зробити, це штовхнути двох хлопців і дати пів кроку вперед. Мене складає навпіл і прибиває до стіни, а у вухах дзвенить. Через пару секунд у трьох метрах падає ще один снаряд. Я пробую поворушити ногами – не можу».
Внаслідок поранення, Юджин втратив здатність рухатися. Побратимам з підрозділу вдалося швидко доправити його до безпечного місця, витримавши обстріл зі 120-х мін і забезпечивши першу допомогу в бліндажі.
Після тяжких операцій в Україні, він продовжив реабілітацію у Німеччині. Там він отримав важливу підтримку від української діаспори та організації “Space-eye”. Сьогодні Євген активно ділиться своїми досягненнями в соцмережах, знімаючи на відео свої тренування та маленькі перемоги.
Євген проходить вже другий курс реабілітації, активно займається фізіотерапією та розповідає про свої досягнення. Поки що він користується візком і може самостійно виїжджати на вулицю, а його позитивний настрій та віра в можливість повноцінного відновлення мотивують не тільки його, а й інших.
«Я можу навіть постояти у планці. Недовго – до хвилини, але можу. Усі тут кажуть, що в мене є всі шанси не те що ходити, а й побігти. У мене ще не працюють гомілкостопи, не працює таз. Я на катетерах, у мене виведена стома», – гордо розповідає Євген.
Нацгвардієць підкреслює важливість психологічної підтримки для військових, які повертаються до цивільного життя. Він визнає, що поранене не лише тіло, але і ментальне здоров’я, і розповідає про свої труднощі та перемоги в цьому напрямку.
«Мені не соромно сказати про те, що потрібна допомога, – говорить Юджин. – Поранене не лише тіло. На ментальному здоров’ї також відкладається великий слід. Перші три тижні тут, коли чув, як вночі над лікарнею пролітали гелікоптери, то хотів стрибнути під ліжко й заритися якомога нижче. Досі на різкий сильний звук така реакція, але я над цим працюю».
