Здавалося б, що в Україні лаковані кросовери повністю витіснили справжні позашляховики, які створені для бездоріжжя. Однак, якщо придивитися, можна знайти машини, які можуть виїхати за межі асфальту. Цього разу ми шукали вживаного позашляховика, маючи достатньо коштів.
Про п’ять цікавих автомобілів з високою прохідністю пише РБК-Україна.
Шукаючи на вторинному ринку серйозний позашляховик, треба мати на увазі два основних застереження, адже даний сегмент ринку давно вже став специфічним в усьому світі. По-перше, дуже часто такі машини мають не лише високу прохідність, а й високий статус – за який доводиться переплачувати і при купівлі, і при обслуговуванні. А по-друге, коли вже ці авто створені для важких умов, попередні власники не соромляться їх цими важкими умовами навантажувати. Тож між цими двома вогнями і доводиться маневрувати покупцеві ненового позашляховика.
Toyota LC Prado J120 (2002 – 2009 рр.)
Один з наймасовіших “реальних” позашляховиків в Україні, при тому один з найдорожчих. У відведені нами 20 тис. доларів вписуються лише екземпляри 3-го, позаминулого покоління, але за цю суму можна знайти добре збережений автомобіль. Власне, всі відомі в країні покоління “Прадо” мають схожу конструкцію: міцну класичну раму, нерозрізний задній міст, роздавальну коробку повнопривідної трансмісії. Завдяки вбудованому диференціалу (з автоматичною зміною розподілу моменту) “роздатка” дозволяє постійно їздити в режимі 4х4, а на слабких грунтах чи у снігу цей “диф” можна заблокувати. Блокування міжколісних диференціалів імітує електроніка (на потужних версіях). Але, певно, головна відмінність Prado від інших – надійність і довговічність, визначні навіть на фоні багатьох інших моделей Toyota. Машина як правило щедро укомплектована, причому більшість “Прадо” має бензиновий двигун, 2,7- чи 4,0-літровий. Обидва, до речі, не страждають поганим апетитом.
В природі існує коротка версія J120 з тридверним кузовом, зрідка на такий можна натрапити і в Україні. В свою чергу “п’ятидверки” можуть бути у 8-місному виконанні, з розкладним диванчиком у багажнику. Крім високої прохідності та надійності, Toyota Land Cruiser Prado цінують за комфортну на вибоїнах підвіску.
ЛуАЗ-969 (1967 – 2002 рр.)
Автомобіль для тих, кому потрібен в першу чергу транспорт для бездоріжжя, а комфорт і міркування престижу на другому місці. Всюдихід луцького виробництва має феноменальну прохідність, яка легко пояснюється його конструкцією. Колісні редуктори і кліренс 28 см, величезні ходи торсіонної підвіски, жорстке підключення повного приводу, блокування заднього “дифа”, “повзуча” передача у коробці і тихохідний тяговитий двигун – такому арсеналу позаздрять деякі армійські тягачі. Утилітарний кузов не шкода подряпати на природі, а штатний опалювач (коли він справний) влаштовує під брезентовим дахом справжню “Африку” навіть у морози. Недолік у “Волинянки” один, але вагомий – через купу причин машина не відрізняється надійністю. Радимо шукати пізню модифікацію “Волинянки” з 53-сильним мотором від “Таврії” – ЛуАЗ-1302. Завдяки агрегату нового покоління вона набагато надійніша за -969-ту модель з її V-подібним “повітряником”. Хоча ледь не половина машин на ринку – з інстальованими “іномарочними” двигунами.
Nissan Patrol Y61 (1997 – 2010 рр.)
Хай вас не засмучує, що за ваші гроші можна придбати лише Patrol, випущений на межі століть: по-перше, “Патрулі” дуже живучі, а по-друге, всі подібні машини мають тривалий виробничий цикл і насправді це всього лише передостаннє покоління легендарного “проходимця”. Найголовніше, що можна сказати про Nissan Patrol п’ятого та попередніх поколінь – це те, що саме його найчастіше обирали в якості транспорту для підкорення бездоріжжя і різного роду “служиві люди”, і цивільні мандрівники суворих професій, і фанати офроуду. Тому що він поєднує японську технічну досконалість з високими позашляховими якостями і не потребує при тому доплати за таку собі удавану статусність, як це має місце з його нечисленними однокласниками. Мінуси у порівнянні з головним конкурентом – LC Prado – в нижчому ресурсі, але за винятком двигунів. Точніше, зразком довговічності вважаються “невбивні” багатолітрові мотори “Патруля” 4,2 л дизель и 4,8 л бензин, яких, нажаль, у продажу меншість. Ще один недолік моделі у відсутності в трансмісії режиму руху на повному приводі по твердому покриттю. Вибір на ринку є, але ледь не половина машин – в тюнінгу для підкорення бездоріжжя, а до таких екземплярів треба придивлятися з подвійною увагою.
Suzuki Grang Vitara ІІІ (2005 – 2019 рр.)
Попри майже гламурну зовнішність це доволі серйозний позашляховик – з пониженою передачею у “роздатці” та блокуванням міжосьового диференціала. Який, як зрозуміло, дає змогу їздити на повному приводі завжди і всюди. На багатих комплектаціях є навіть імітація блокування міжколісних “дифів”. Щоправда, модель не має окремої рами і значного кліренсу, тому не варто запускати її в ті ж самі колії, де перед тим борсалися ЛуАЗи з “Патрулями”. Двигуни здебільшого бензинові, знавці радять обирати агрегат V6 2,7 л – як найпотужніший і найвитриваліший. Підвіска машини цілком незалежна, тому вона керується на швидкості краще, ніж її більш брутальні конкуренти на нерозрізних мостах. І мабуть, гарну “міську” зовнішність теж варто занести “Гранд Вітарі” в актив – разом з нижчою ціною.
Mitsubishi Pajero Wagon (2006 – 2021 рр.)
На сьогодні це останній Pajero Wagon, і відрадно, що він легко потрапляє в наш ціновий діапазон – ця модель взагалі відома як найдоступніший серед усіх статусних “проходимців” варіант. Використана на “четвертом” Pajero трансмісія Advanced Super Select II 4WD – одна з найкращих для цього класу машин, її роздатка дозволяє плавно перерозподіляти обертовий момент між осями. Рух на повному приводі дозволяється будь-якими дорогами, що зменшує ймовірність втратити керування, наприклад, під час ожеледі. Задній диференціал має блокування. Двигуни на Mitsubishi Pajero Wagon IV в Україні зустрічаються і дизельні (3,2 л), і бензинові (3,0 і 3,8 л). У продажу є 7-місні варіанти машини з третім рядом сидінь, який ховається в підлогу багажника. Більшість машин цієї моделі на вторинному ринку – суто сімейні автомобілі, деякі з яких ніколи не бачили бездоріжжя.
Якщо коротко
Як можна побачити з нашої добірки, в класі справжніх позашляховиків є машини, так би мовити, різного ухилу: хтось більше “городянин”, хтось більше “проходимець”, хтось займає нішу посередині. Радимо придивитись до кандидатів на покупку саме з цього ракурсу, але перед тим треба правильно спрогнозувати ваш режим використання машини, яку ви збираєтесь купувати.
