У новому дослідженні вчені детально вивчили процеси, що відбуваються в нашому мозку в юному віці, і те, як вони формують не тільки нашу поведінку й думки, а й у буквальному сенсі частину нашого мозку.
Вивчення розвитку мозку підлітків показало, що перехід до дорослого типу мислення відбувається приблизно у 18-20 років, згідно з комплексним аналізом. Цей висновок було зроблено на основі узагальнення даних чотирьох великих досліджень, що охопили майже 10 800 осіб у віці від 8 до 35 років, у яких оцінювали 23 показники виконавчої функції за 17 завданнями, пише Big Think.
Підлітковий вік — період між статевим дозріванням і дорослим життям, що характеризується значними психологічними, емоційними та соціальними змінами. Це період, відомий складною поведінкою, перепадами настрою, непокорою, схильністю до ризикованих дій, включно з вживанням психоактивних речовин. Це також критичний період для психічного здоров’я, що характеризується підвищеною вразливістю до таких розладів як шизофренія.
Дослідження, проведене під керівництвом Брендена Трево-Клемменса з Університету Міннесоти, було спрямоване на вивчення дозрівання виконавчої функції, що охоплює когнітивні навички вищого порядку, як-от ухвалення рішень і планування. Ці навички необхідні для координації різних когнітивних здібностей і поведінки. Дослідження показало, що значне поліпшення виконавчих функцій відбувається у віці від 10 до 15 років і триває, хоча й повільніше, з 15 до 18 років, але стабілізується до рівня дорослих у віці від 18 до 20 років.
Цікаво, що префронтальна кора головного мозку, яка відіграє ключову роль у виконавчій функції, продовжує дозрівати і у двадцятирічному віці. Можливо, це дозрівання пов’язане з повсякденною або контекстуальною мінливістю когнітивної діяльності, яка не повністю відображається в стандартних лабораторних оцінках когнітивних здібностей.
Терво-Клемменс зазначає, що розуміння когнітивного та мозкового дозрівання — це лише один із аспектів визначення закінчення підліткового віку. Емоційні реакції та соціокультурні чинники також відіграють важливу роль. Щоб отримати реалістичніше уявлення про виконавчу функцію в повсякденних умовах, у майбутніх дослідженнях Терво-Клемменса та його команди використовуватимуть реальні оцінки, можливо, за допомогою застосунків для смартфонів, а також вивчатимуть зв’язок між виконавчою функцією та виникненням проблем із психічним здоров’ям у підлітковому віці.
