Незрозумілі згустки, які розташовуються за 1,5 тис. км під землею, можуть виявитися залишками іншої планети, яка за розміром була схожа на Марс. Ця планета, найімовірніше, врізалася в Землю в ранній Сонячній системі, таким чином сформувався і Місяць.
Про це пише The Guardian.
Основна теорія дослідників свідчить про те, що Місяць з’явився близько 4,5 млрд років тому. Саме тоді молода протопланета Тейя врізалася в не менш юну Землю. У той час наша планета встигла сформувати лише близько 85% від свого теперішнього розміру.
Таке зіткнення могло б розплавити більшу частину Землі і Тейї, внаслідок чого з’явилася б більш масивна Земля. Водночас величезна кількість пилу і каміння, викинутих на орбіту Землі, стала будівельним матеріалом для Місяця.
Більшість учених вважають цю теорію правдоподібною, але не припиняють шукати докази, що підтверджують її.
Нещодавно міжнародна група дослідників вирішила дослідити дві дивні краплі в ядрі Землі, розмір яких можна порівняти з цілим континентом. Два згустки поховані глибоко в мантії нашої планети, під Африкою і Тихим океаном. Згустки, відомі під назвою великі області з низькою швидкістю зсуву (LLVP), спочатку були виявлені сейсмологами. До недавнього часу вчені не могли пояснити природу побаченого.
Доктор Цянь Юань із Каліфорнійського технологічного інституту в Пасадені та професор Хунпін Ден із Шанхайської астрономічної обсерваторії звернулися по допомогу до комп’ютерного моделювання гігантського удару, а також конвекційних потоків усередині Землі. Вчені поставили собі за мету зрозуміти, які наслідки могли бути у такого потужного удару.
Моделювання показало, що під час зіткнення розплавилася б верхня частина мантії Землі, а це дало б змогу шматку Тейї, або приблизно 10% планети, проникнути всередину Землі й з часом опуститися до ядра. Результати дослідження пройшли перевірку і були опубліковані в науковому журналі Nature.
Протягом наступних 4,5 млрд років залишки Тейї могли переміщатися усередині Землі за рахунок внутрішньої конвекції і в підсумку утворилися два гігантських згустки. Ці “краплі” набагато щільніші, ніж порода, що їх оточує, і розташовані на самому кордоні з ядром Землі.
“Наша робота — перша, яка підтверджує цю ідею”, — каже Юань із Каліфорнійського технологічного інституту.
Для того, щоб поставити крапку в цій суперечці, вченим знадобиться велика кількість місячних каменів для аналізу. На щастя, такі камені можуть з’явитися найближчими роками, коли буде реалізована місячна місія з постійною присутністю людей на супутнику.
“Я з нетерпінням чекаю майбутніх місій на Місяць, щоб проаналізувати його мантійні породи, які, найімовірніше, вкажуть нам на Тейу. Якщо зразки місячної мантії і базальти LLVP матимуть однакові хімічні характеристики, значить, вони обидва походять від Тейї”, — підсумували вчені.
