До кінця 2023 року Міністерство економіки України планує запустити електронну систему бронювання фахівців від мобілізації через сервіс державних послуг "Дія".
Видання Forbes з’ясувало подробиці та пояснило, як може покращитися і пришвидшитися процедура.
Бронювання важливих співробітників після початку повномасштабної війни стало болючою темою для українських підприємств, особливо для IT-сфери, попри кілька спроб поліпшити процедуру. Уряд хоче виправити ситуацію за допомогою електронної системи і вже показав бізнесу попередній проєкт.
Проект уже готовий
Мінекономіки та Мінцифри анонсували систему “єБронювання” в липні 2022 року. Як повідомляв заступник міністра економіки Ігор Фоменко, тоді в Україні налічували 4000 критично важливих підприємств і понад 500 000 заброньованих співробітників. Тепер же пресслужба Мінекономіки розповіла ЗМІ, що процес повільно просувається вперед і має завершитися в найближчі місяці.
Правовий експерт проєктного офісу “Дія. City” Дмитро Зінченко додав, що технічну частину системи взяло на себе Мінцифри. За його словами, це має прискорити затвердження списків українців для бронювання. Але спочатку Мінекономіки має завершити організаційну частину, і в цьому питанні наріжним каменем стане постанова Кабміну, яка регулюватиме взаємодію електронної системи з органами влади, податковою службою, Пенсійним фондом і бізнесом.
У самому міністерстві кажуть, що вже написали попередній проєкт постанови, але ще можуть вносити зміни. Згідно з цим документом, українці зможуть скористатися послугою “єБронювання” через “Дію”, окремий застосунок для цього запускати не будуть.
Як працюватиме “еБронювання”
Сервіс покаже керівникам компаній, скільки військовозобов’язаних працівників вони можуть забронювати. Дані для цього будуть підтягуватися з реєстрів Міноборони, Генштабу ЗСУ, а також центральних органів влади.
Керівники зможуть також перевірити конкретного співробітника: чи підлягає він бронюванню, чи має військову спеціальність, чи має оновити дані в Територіальному центрі комплектування (ТЦК). Якщо особа підходить за всіма пунктами, то їй можна оформити відстрочку на півроку. Якщо ТЦК вимагають уточнень, то людину все одно можна забронювати на один місяць — за цей час вона має надати необхідну інформацію, і після цього компанія зможе повноцінно забронювати такого працівника.
Коли “єБронювання” запрацює, то заброньовані фахівці отримуватимуть не паперову виписку з наказу Мінекономіки, а виписку з реєстру заброньованих. Там буде QR-код для перевірки на кордоні та на блокпостах.
Чому бронювання таке важливе для IT
У Мінекономіки наголосили, що цифровізація бронювання не змінить чинних правил. Як розповіла Forbes Марія Шевчук, в.о. виконавчого директора IT Ukraine, недосконала процедура заважає відновлювати IT-індустрію в країні. Дані НБУ свідчать про те, що за підсумками 2022 року цей сектор був третім за обсягом постачання валюти в Україну, заробивши на продажах за кордон $7,3 млрд, а за вісім місяців 2023 року експорт скоротився на 8,2% (близько $403 млн).
Згідно зі статистикою від міністерства цифрової трансформації, вивченою Forbes, станом на 11 жовтня в Україні заброньовано 3500 осіб зі 157 технологічних компаній — це менш як 1% від усіх айтівців, кількість яких асоціація IT Ukraine оцінює майже в 363 000.
Марія Шевчук вважає, що електронне бронювання може спростити та прискорити процес, усунувши низку бюрократичних перешкод, але не змінить ситуацію докорінно. СЕО GigaCloud Ukraine Володимир Бєлов назвав головною проблемою процедуру оновлення військово-облікових документів — є ризик, що людину, яка прийде в ТЦК уточнювати свої дані, відправлять до армії швидше, ніж компанія встигне її забронювати. У підсумку айтівці просто не хочуть туди йти.
