На думку активістки, прем'єр-міністр повинен бути на боці виробника і споживача, а не бюрократа і схематозника.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль самоусунувся від розв’язання ключових економічних проблем країни під час повномасштабної війни, і фактично передає управління урядом Офісу президента та окремим представникам парламенту. При цьому його думку і рішення ігнорують не лише топчиновники, але й другорядні бюрократи. Таку думку щодо діяльності уряду висловила ексвиконавча директорка Національної ради реформ при президентові України, інвестбанкір та антикорупційна активістка Марія Барабаш на своїй сторінці в Facebook.
За її словами, без активного втручання з боку Шмигаля та уряду в цілому пройшло підвищення податків на пальне, зростання податків та повернення перевірок для ФОПів, збільшення вартості банківських комісій (інтерчейнджу) та підвищення вартості електроенергії для населення. Уряд відреагував лише на рішення НКРЕКП щодо підвищення тарифів на водопостачання.
“А ж тут раптом прокинувся з летаргічного сну прем’єр-міністр Шмигаль. І на секунду заявив, що такі рішення НКРЕКП щодо підвищення тарифу на холодну воду не були погоджені з урядом України, і взагалі це самодіяльність НКРЕКП, а уряд не має до цього жодного відношення. Очевидно, що не має. Питання тільки в тому, чому уряд дізнається про такі рішення постфактум?” — написала Барабаш.
На її думку, “рівень ігнорування Шмигаля у владній вертикалі досяг такого рівня, що на нього не звертають увагу не тільки чиновники топрівня, а також організації другого розряду впливовості”. “А це в чиновницькій ієрархії величезний показник. Якщо тобі не доповідають, значить, не вважають тебе особою, яка приймає рішення”, — додає вона.
Барабаш підкреслила, що голова всієї виконавчої гілки влади держави фактично відсторонений від прийняття ключових рішень або він сам добровільно від них самоусунувся. “Навіть більше, у нас в державі досі немає затвердженої парламентом Програми діяльності уряду (згідно з ст. 114 Конституції)”, — зазначає експертка.
На думку активістки, в Офісі президента дуже побоюються виростити самі собі нового політичного конкурента, і Шмигаль їх повністю в цьому плані влаштовує. “Виходить так, що на вагах пріоритетів сильний уряд чи політична доцільність в Офісі президента вирішили обрати останнє”, — написала Барабаш.
Також, за її словами, “уряд зайняв позицію страуса” щодо резонансних ініціатив про підвищення податків від голови податкового комітету ВР Данила Гетманцева, а також про скасування готівки від заступника голови ОП Ростислава Шурми. “І здається, йому в цій позі дуже комфортно”, — вважає Барабаш.
На її думку, в інших питаннях, які напряму стосуються відповідальності уряду, Шмигаль також неефективний. “Прем’єр має нести відповідальність за координацію грошово-кредитної та бюджетно-податкової політики. Цього немає. Глава уряду має у воєнний час аналізувати та оцінювати адекватність бізнес-регулювання мирного часу. Цього немає. Очільник Кабміну у воєнний час зобов’язаний вмикати зелене світло, розстеляти килимову доріжку для виробників зброї для фронту, для кожного інвестора, який на свій страх і ризик вирішує працювати в Україні. Цього немає. Прем’єр-міністр має оцінити адекватність та доцільність наявності сотень контрольних органів, зайнятість у них сотень тисяч осіб, щоб зняти навантаження з платників податків. Цього немає. Прем’єр-міністр у країні, що воює, повинен бути на боці виробника і споживача, а не бюрократа і схематозника. Цього немає”, — перелічила Барабаш.
На її думку, якщо прем’єр-міністр нічого цього не робить, тоді він є саме тією слабкою ланкою не тільки в економіці, а й у національній системі економічної безпеки. “На жаль, наші тилові структури очолює людина, яка не бажає створювати напругу, протистояти, відстоювати рішення, які потрібні Україні. Шмигаль пливе за течією і тільки спостерігає, як його кораблем під назвою “Український уряд” керують всі, хто може дотягнутися до керма. Це при тому, що багатьом зрозуміло, що обраний курс не є правильним”, — резюмує активістка.
