З 1 вересня в Україні можуть відкрити школи, які обладнані укриттями.
При організації навчання офлайн необхідно враховувати спроможність укриття, а саме на скільки людей воно розраховане, заявив освітній омбудсмен Сергій Горбачов, передають Економічні новини з посиланням на Українську правду.
За його словами, укриття при школах мають бути такими, щоб при повітряній тривозі в ньому могли одночасно розміститися всі, хто в цей момент перебуває в закладі освіти.
>“Необхідно складати розклад так, щоб не перевищувати одночасну присутність учасників освітнього процесу в закладі освіти відповідно до спроможності укриття”, – каже він.
Сергій Горбачов говорить, що в частині освітніх закладів освіти або зовсім немає бомбосховищ, або вони не є придатними, а навіть небезпечні для перебування у них людей.
“І вже зараз необхідно думати про те, як підготувати або вдосконалити укриття в закладах освіти, щоб можна було безпечно здійснювати очне та змішане навчання”, – говорить Сергій Горбачов.
Він також вважає, що окрім наявності укриття та приведення його до нормального стану, необхідно провести навчальні інструктажі, як поводитися в укритті, та що потрібно з собою мати.
“Так само обов’язково проводити тренувальні евакуації безпосередньо до укриття. Хоч нормативними документами не передбачено проводити саме такі тренування, але життя і здоров’я наших дітей – то найголовніша цінність, а такі тренування можуть врятувати життя”, – каже він.
Омбудсмен говорить, що питання облаштування укриттів у закладі освіти дуже непросте, адже є різні типи захисних споруд, а їхнє облаштування потребує великих фінансових витрат.
“Бюджети громад, які є засновниками закладів освіти та відповідають за їх матеріально-технічне забезпечення, дуже обмежені в умовах воєнного стану. І неможливо за такий короткий період зробити те, що не робилося роками”, – розповідає він.
Горбачов зазначив, що поки не зрозуміло, чи достатньо для організації освітнього процесу наявності у школі облаштованого найпростішого укриття (цокольного або підвального приміщення), чи має бути саме сховище або протирадіаційне укриття.
“Із початком війни було дуже багато повідомлень від працівників закладів освіти, що саме вони власними силами та досить часто без відповідного фінансування облаштовували укриття, приймали там людей, чергували, допомагали, годували й продовжують це робити”, – каже він.
Омбудсмен навів приклад школи у місті Буча, в бомбосховищі якої жили люди готували їжу в шкільній їдальні, а поки було світло, вмикали телевізор із мультфільмами для дітей.
Нагадаємо, у Міністерстві освіти та науки планують 1 вересня 2022 року розпочати навчальний рік офлайн, однак навчальні заклади мають бути обладнані захисними спорудами.
Наразі МОН проводить аудит місць, які можна використовувати як бомбосховища для учнів у разі небезпеки.
Також відомство обіцяє розробити відповідні вимоги щодо укриттів та спеціалізованих шляхів евакуації до них.
