Розвиток картоплярства — одна із пріоритетних задач сільського господарства в Україні. Середня урожайність другого хліба на вітчизняних ланах становить 17 т/га, проти 48 т/га в ЄС.
Вирішити проблему можуть гібриди української селекції, які дають 40-50 т/га, при цьому, є й такі екземпляри, як Княгиня, з урожайністю 100 т/га. Про це повідомляє прес-служба НААН.
Картоплярство є однією із пріоритетних галузей сільськогосподарського виробництва в Україні. За валовим виробництвом картоплі наша держава входить в трійку провідних картоплевирощуючих країн світу. За 2019 рік світове виробництво картоплі становило понад 371,3 млн тонн, з них 23 млн тонн в Україні. Але, середня урожайність картоплі на українських ланах становить 17 т/га, в Європі — 48 т/га.
Саме тому вітчизняні селекціонери постійно намагаються створити нові, більш стійкі гібриди, які зможуть адаптуватись до українських реалій та приносити урожай понад 50 т/га.
«До Реєстру сортів рослин України на 2021 рік занесено 196 сортів картоплі, в тому числі 85 вітчизняної селекції, з яких 66 створені в Інституті картоплярства», — відзначають фахівці НААН.
За період 2016-2020 років до Державного Реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні було занесено 20 сортів селекції інституту. В Державне сортовипробування передано 20 сортів картоплі різних груп стиглості та господарського спрямування.
«Сорти відрізняються від зарубіжних аналогів високими адаптивними властивостями, посухо- та жаростійкістю, мають більш пролонгований період ефективного репродукування, високі смакові якості», — йдеться у матеріалі.
За вирощування в науково-дослідних установах та на полях, де тестують сорти, урожайність вітчизняних сортів сягає 40-50 т/га. Зокрема, урожайність сорту Княгиня на зрошенні у виробничих умовах становила 100 т/га.
Інститутом проводяться дослідження з одержання оздоровленого матеріалу картоплі біотехнологічним методом за схемою, що включає:
- відбір здорових клонів для виділення меристем;
- діагностику на наявність вірусної інфекції;
- виділення меристем;
- отримання рослин-регенерантів;
- живцювання, діагностику на наявність вірусної інфекції методами імуноферментного аналізу, електронною мікроскопією, ПЛР;
- перевірку оригінальності сорту методом ISSR-ПЛР;
- діагностику вірусної інфекції за вивчення в польових умовах.
Сформовано генетичний банк оздоровлених сортів, який нараховує 260 сортозразків. Щорічно в систему оздоровлення залучається до 15 сортів.
Джерело: agronews
