Олександр Репкін - президент енергетичної асоціації «Українська Воднева Рада», член міжвідомчої групи з питань впровадження електро-акумулюючих систем і розробки механізму стимулювання їх будівництва і інтеграції в ОЕС. Експерт у сфері альтернативної енергетики.
Водневі авто – вже не фантастика, а реальність. Схожі на електрокари – вони більш екологічні і ефективні. Водень виділяє в 3 рази більше енергії, ніж бензин, при цьому викидає в навколишнє середовище звичайну воду. А ось з електрокарами проблема: термін дії акумуляторів обмежений, виробництво – недешеве, а утилізація – дуже дорога. Заправляти водневі авто, на відміну від електромобілів, потрібно не 5 годин, а лише 5 хвилин. Тому електромашини в бампер дихають саме автомобілі на водні. Щоб показати переваги таких машин, я готовий привезти перший водневий автомобіль в Україні вже в 2020-му році. Через 30 років у світі настане ера водню. І Україна повинна бути до цього готова.
Необхідно якомога швидше освоїти нові для нас технології, і розрахувати витрати. І діяти треба швидко. Саме тому українська делегація їде на промислову виставку в Ганновер в цьому квітні. Рано чи пізно перехід на водень змушені будуть зробити все. А у виграші, як завжди, залишаться перші. Тому інші країни так «поспішають» з розвитком водневих проектів, але всі карти на стіл, звичайно, не викладають.
У світі вже є траси, оснащені водневими автостанціями. На перони Німеччини прибувають водневі поїзда. У японських будинках встановлюють водневі електрогенератори. А водневі авто вже запускають в серійне виробництво. В цьому році компанія Toyota планує випустити 15000 таких машин. Вже заявлені нові розробки Hyundai, BMW і Mercedes. Варто відзначити, що водневі автомобілі вже зараз за ціною, як Tesla. А це лише старт.
У цьому році тільки в Німеччині побудують ще 65 водневих автозаправних станцій. Якими вони будуть – подивимося в Ганновері. Адже технології крокують вперед. Деякі водневі АЗС тепер більше нагадують міні-виробництва, ніж автозаправні станції. У жовтні минулого року я був на презентації австрійської АЗС Fronius, яка працює завдяки сонячній енергії. Принцип роботи наступний: сонячний дах над станцією виробляє електроенергію, яка потрапляє в гідролізер для виділення водню. А воднем потім заправляють машини.
Україна все ще може статьодной з перших. Наша мета: імпортувати якнайменше складових частин обладнання і технологій, використовуючи свої розробки. У виробництві водню є дві основні проблеми, над вирішенням яких працюють вчені, в тому числі й українські. Перша, як на етапі виробництва водню витрачати якомога менше електроенергії, і отримувати якомога більше водню. Друга, як на етапі перетворення водню в електроенергію зробити так, щоб витрачати якомога менше водню, а отримувати якомога більше електроенергії.
Український Інститут відновлюваної енергетики був співавтором першого в Данії проекту, який об’єднав вітряну електростанцію і гідролізер. І сьогодні саме цей науковий інститут разом з УкраінскімВодородним Радою займається вирішенням проблем впровадження водню в українську економіку, розробляє програму розвитку галузі, так звану, «дорожню карту».
Водень в Україні вже виробляють: його використовують в металургії для часткової заміни природного газу і для виробництва добрив. Єдине, чого не вистачає, це спеціальних технологій, які б розширили можливості водню в енергетиці. Треба розуміти: водень не так уже й далекий від нас, як здається на перший погляд. Упевнений, що в найближче десятиліття в Україні вже будуть працювати 100 водневих автозаправних станцій. Але починати потрібно саме зараз: з першої АЗС і з перших десяти водневих автомобілів вже через рік.
Джерело: Автоцентр
