Попри те, що наша країна останнім часом демонструє позитивні тенденції у сфері вхідного туризму, цілком розкрити потенціал поки що не вдалося. Однак за створення сприятливих умов для залучення інвесторів і будівництва відповідної інфраструктури Україна має всі шанси посісти своє почесне місце серед провідних туристичних країн світу.
Туризм є однією з найважливіших сфер економіки будь-якої країни. Його основна функція насамперед виявляється через валютні надходження. Адже туристи завжди витрачають гроші в місці відвідування, завдяки чому сторона, що приймає, отримує доходи. Так, торік Франції 82 млн туристів принесли $43 млрд, США 75,6 млн туристів — $206 млрд, Китаю 59,3 млн туристів — $44 млрд, Великобританії 35,8 млн туристів — $40 млрд. В Україні ці показники кардинально відрізняються.
Згідно з даними Держслужби статистики, у 2017 р. нашу країну відвідали 14,3 млн іноземних громадян. Так, зі службовою метою до України в’їхало 88,9 тис. іноземців, як туристи — 38,6 тис. осіб. Приватні поїздки здійснили 13,7 млн громадян з різних країн, на навчання приїхало 4,5 тис. осіб, з метою працевлаштування — 2,6 тис. осіб. Найбільше людей відвідали Україну з Молдови (4,4 млн), з Білорусі (2,7 млн), з Росії (1,5 млн), з Польщі (1,14 млн) та з Угорщини (1,06 млн). А дохід від туристичної діяльності становив $1 млрд.
Важливість розвитку цієї галузі розуміють і на державному рівні. Зокрема, Кабмін затвердив стратегію розвитку цієї сфери до 2026 р., якою передбачено надання фінансових коштів у розмірі 6,6 млрд грн. (Крім того, нещодавно прем’єр-міністр Володимир Гройсман запропонував створити державне агентство з розвитку туризму).
Виконання запланованих урядом заходів має привести до збільшення в нашій країні кількості іноземних туристів у 2,5 рази, а внутрішніх – у 5 разів. За прогнозами, вони витрачатимуть до 80 млрд грн на рік на послуги галузі, що приведе до п’ятикратного зростання суб’єктів туристичної діяльності та відповідного збільшення зайнятості населення.
Однак експерти впевнені: якщо різні програми не підкріплюватимуться фінансовими та податковими стимулами, спрямованими на створення сприятливих умов для приходу інвесторів і будівництва відповідної інфраструктури, то розвиток туризму відбуватиметься дуже повільно. Зокрема, про це йшлося під час прес-конференції «Туризм Україна 2018 — від стабілізації до зростання. Синергія влади та бізнесу».
За словами заступника директора департаменту консульської служби МЗС Дмитра Васильєва, робота зі спрощення візових процедур для іноземних туристів ведеться постійно. Зокрема, з квітня 2017 р. значно розширено перелік держав, громадяни яких можуть оформити візи після прибуття в Україну в трьох консульських пунктах, що діють у міжнародних аеропортах «Бориспіль», «Жуляни» та «Одеса».
«Таку можливість отримали громадяни 33 держав. Наші консульські пункти працюють у цілодобовому режимі. Візи оформляють як одноразові для в’їзду з діловою чи туристичною метою терміном на 15 днів, так і багаторазові. За підсумками 2017 р. в трьох аеропортах оформлено приблизно 20 тис. віз. Для порівняння, усі наші консульства за кордоном торік видали близько 90 тис. віз. Тобто в аеропортах дійсно оформляють їхзначну кількість», – сказав «i» представник дипломатичного відомства.
Також, додав він, з початку цього року відкрито десять візових центрів у восьми державах: Анголі, Єгипті, Індії, Китаї, Лівані, Марокко, Нігерії та Тунісі. «Візові центри надають послуги іноземцям у сфері приймання клопотання щодо оформлення віз і функціонують у щільному взаємозв’язку з нашими консульствами в цих державах. За місяць роботи візових центрів прийнято понад 6 тис. клопотань на візи, і ми дуже позитивно оцінюємо цей досвід. Для МЗС це нова практика, адже раніше в Україні цього не було», – зазначив Васильєв.
Крім того, наразі завершується робота над новим проектом – оформлення електронних віз для в’їзду в Україну. Зокрема, йдеться про те, що візи будуть централізовано оформляти в департаменті консульської служби МЗС України для громадян 47 держав.
«Створено відповідну онлайн-платформу. Процедура є максимально спрощеною. Іноземцям потрібно зареєструватися на порталі, заповнити анкету, завантажити мінімальний пакет документів, здійснити онлайн сплату консульських зборів та отримати електронну візу на електронну пошту. Сподіваюся, усі процедури найближчим часом ми завершимо, і зможемо перейти до практичного тестування, а потім до впровадження цієї нової процедури», – підсумував дипломат.
«Щоб докорінно сьогодні змінити ситуацію в цій галузі, наша держава має створити таку ефективну регулятивну політику, яка б передбачала «win-win» для операторів, готелів, інвестиційних компаній, і сама взяла активну участь. Потрібно ухвалити державну програму розвитку туризму з відповідними фінансово-податковими стимулами. Програм у нас багато. Але якщо не буде фінансово-податкових стимулів, якщо не буде активної участі держави в цих програмах з державними коштами, ми будемо рухатися такими самими темпами, як рухаємося сьогодні», – сказав «i» член Ради Нацбанку Василь Фурман.
За його словами, показовим прикладом є досвід Туреччини. «Сьогодні весь український експорт становить трохи менше $50 млрд. У планах керівництва Туреччини у 2025 р. залучити коштів тільки від надання туристичних послуг $50 млрд. У них уже сьогодні галузь приносить дохід понад $30 млрд на рік», – зазначив експерт.
Він нагадав, ще в 1980 р. в Туреччині ухвалили закон про залучення туризму, згідно з яким міністерство культури і туризму отримало право «визначати для розвитку галузі райони, замовляти будівництво доріг і через державні програми фінансувати бізнес». Основним стимулом для інвесторів стала безкоштовна оренда землі в перспективних для туризму районах. Крім того, майбутні представники готельного бізнесу отримали пільгові тарифи на воду, електрику та газ, звільнення від деяких податків і зборів, а також пільгове кредитування будівництва.
Ті, зі свого боку, інвестували не тільки в будівництво готелів, а й інфраструктуру країни. Наприклад, на правах концесії приватні компанії будували тунелі, що ведуть до курортів. Крім того, інвестиційні компанії вкладали кошти і в будівництво аеропортів.
До того ж уряд досі їх дотує. Наприклад, за кожен авіарейс, що прибуває в Анталію з понад ніж 100 пасажирами на борту, аеропорт отримує компенсацію в розмірі $6,03 тис. Також за кожного залученого туриста в «пік» сезону держава доплачує $25 туроператорам, а в «мертвий» сезон — $45.
Не менш важливою для розвитку туристичної галузі є розробка державної програми з розвитку малого та середнього бізнесу (МСБ). Зокрема, турецький уряд торік на підтримку МСБ виділив $50 млрд, що додало майже 3,5% до зростання ВВП країни. Нагадаємо, ВВП Туреччини — $1 трлн, тоді як в Україні цей показник дорівнює $100 млрд. Це вдесятеро менше, хоча населення нашої країни менше тільки вдвічі.
«У структурі нашого експорту близько 70% — це сировина. Нам необхідно з цим боротися й експортувати продукт з високою доданою вартістю. Або ж експортувати послуги. Якщо ми хочемо змінити ситуацію, то маємо дивитися комплексно на ті проблеми, що є в країні, і вирішувати їх, досягаючи поставлених цілей. І досвід інших країн свідчить, що таке можливо», — резюмував Фурман.
А президент Всеукраїнської громадської організації «Клуб мерів» Володимир Удовиченко переконаний, що територіальні громади мають об’єднуватися для формування єдиної туристичної системи країни. «Потрібно через державно-приватне партнерство об’єднати всі суб’єкти в об’єднаних територіальних громадах. Є люди, які опікуються цим питанням, і треба все зв’язати в одну сучасну систему туристичного менеджменту. Ми маємо об’єднати зусилля і створити умови для цього, використовуючи наявну інфраструктуру», – зазначив він.
За його словами, місцеве самоврядування, завдяки реформі децентралізації, отримує ресурси, і йому необхідно використовувати сферу туризму для розвитку потенціалу своїх регіонів. Крім того, експерт зазначив, що держава має створювати умови для приходу інвесторів, зокрема зменшення податків і зборів. «Ми маємо виходити на преференції, ми маємо мінімізувати податки, збори для того, щоб зацікавити інвесторів. Грошей у світі багато, і все залежить від того, які умови створює та чи інша держава», – сказав він.
Голова Всеукраїнської асоціації туристичних операторів Ігор Голубаха зазначив, що для розвитку туристичної галузі в Україні необхідні зміни в законодавстві. Зокрема, експерт пропонує внести зміни до закону про туризм і законодавчо закріпити за страховими компаніями зобов’язання перераховувати частину страхових франшиз зі страхування туризму на розвиток туризму.
«Туристичний ринок — ласий шматочок для страхового ринку, і страховий ринок має щось робити для туристичної галузі. Страховий ринок має підтримувати туризм відсотками від страхових франшиз, що вони отримують від турагентів, які страхують свою туристичну відповідальність. Ми активізуємо це питання та пропонуватимемо свої зміни до законодавства в цьому напрямку», — сказав він «i».
