Мета президента Туреччини - розірвати зв'язки з Північноатлантичним альянсом і Євросоюзом.
Невидима рука в глобальному масштабі намагається відірвати Туреччину від західного блоку і наблизити її до путінської Росії. Про це пише Юнус Ердогду,турецький журналіст.
На навчаннях Північноатлантичного альянсу в Норвегії засновника Турецької Республіки Мустафу Кемаля Ататюрка і Ердогана зобразили на стенді з “умовним противником”. Норвезький офіцер турецького походження вніс їх до списку ворогів. Згодом відповідального за це усунули з посади. Генсек НАТО Йенс Столтенберг двічі вибачився перед турецькою стороною зателефонувавши і листом. Норвегія теж вибачилася перед Ердоганом. Але той негайно відкликав з маневрів 40 своїх військовослужбовців, зазначивши, що таке зневажливе ставлення не може бути легко прощене. Попри це, турецький генерал зайняв місце в перших рядах на пам’ятному фото з навчань.
Проросійськи налаштовані течії в Туреччині почали кампанію “Виходимо з НАТО”
Проросійськи налаштовані течії в Туреччині відразу ж почали кампанію “Виходимо з НАТО”. Цікаво, що програми мітингів, місця їх проведення, банери і відео ролики тут же були підготовлені. Очевидно, проросійські фракції в Туреччині очікували цієї кризи.
Інцидент на навчаннях у Норвегії змінив порядок денний Туреччини. Дав козирі в руки тим, хто бажав виходу Туреччини з НАТО, розведення мостів із Заходом і зближення з Росією. Крім того, він дозволив зітхнути затиснутому в кут Ердогану, якому докучають судовими справами про корупцію в США.
На даний момент найбільш ефективною фракцією в турецькій армії є проросійська. Пронатовські і проєвропейські генерали під тиском – 68 з них або у в’язниці, або емігрували в з країни.
Чому Норвегія?
Для кризи НАТО, можливо, Норвегія вибрана не випадково. Вона стоїть на чолі країн, які відкрили свої двері для прихильників руху Ґюлен, яких переслідує Ердоган. Так, 12 жовтня цього року Міністерство громадської безпеки та юстиції Норвегії розповсюдило циркуляр для сприяння захисту людей, котрі пов’язані з рухом і просять про притулок. Раніше до норвезької влади звернулася група турецьких офіцерів НАТО і дипломатів із проханням про політичний притулок, яка була задоволена.
Ердоган – людина непостійна, часто змінює свою думку, спрямовуючи, туди де вигідно. Так, останнім часом його ісламська риторика була зменшена, підкреслюючи більше ататюркську і антизахідну. Ті, хто писав сценарій в НАТО, зробивши ворожу ціль з Ататюрка і Ердогана, досягли успіху в тому, що об’єднали всі по-різному налаштовані ісламські, комуністичні і фашистські сторони в Туреччині, зробивши їх прихильниками Ердогана. Можливо, для цього все і було задумано.
Що намагається зробити Ердоган?
Ті, хто має компромати на злочини Ердогана, змушують його виконати деякі завдання. Спочатку ліквідувати Рух Ґюлена. Потім видалити Туреччину з концепції НАТО. Забезпечити участь в альянсі Китаю, Ірану, Росії. За останні три роки Ердоган закрив всі опозиційні ЗМІ в Туреччині і звільнив більше 14 тис. журналістів. 249 журналістів за гратами, багато зникли і втекли в інші країни.
Новою метою Ердогана є прагнення розірвати зв’язки з НАТО і ЄС, двома мостами, що з’єднують Туреччину з цивілізованим світом.
Ердоган в засобах масової інформації називає західні країни такими недоречними словами як “нацисти”, “фашисти”, “колонізатори” і навіть “терористи”. Йому вдалося перетворити Захід у ворога перед суспільством.
Нещодавно він заявив, що країна закупила ракети середньої дальності з Китаю, і ракети S-400 з Росії. Ці кроки відповідають потребам для виживання Ердогана, а не національної безпеки Туреччини і її інтересам. Вони можуть завдати великої шкоди країні.
У разі виходу Туреччини з НАТО, з’явиться небезпека окупації Росією
У разі виходу Туреччини з НАТО, з’явиться небезпека окупації Росією. Під приводом небажання межувати з країнами НАТО, Путін, який був проти вступу в НАТО України, скориставшись ситуацією, окупував Крим. І немає ніякої гарантії, що не окуповує Туреччину.
