Уряд і далі неухильно скорочує кількість одержувачів субсидій та розміри виплат. До того ж використовують вельми сумнівні з погляду законності та моралі способи.
Нинішню ситуацію із субсидіями коротко та влучно охарактеризував політолог Дмитро Корнійчук:
«Кабмін… тишком ухвалив постанову, згідно з якою для отримання субсидії враховуються доходи громадян за останні півроку. А не за рік, як раніше. У чому суть афери? Коли Гройсман вводив мінімальну зарплату 3200 грн, то всі розуміли, що це тільки для зменшення кількості одержувачів субсидій. Але Гройсман з чесним обличчям розповідав: мовляв, опалювальний сезон 2017-2018 це не зачепить. Адже доходи враховуються за рік.
Народ розслабився й отримав «гранату» від Гройсмана акурат під опалювальний сезон.
Оскільки, з одного боку, облік доходів за півроку за мінімалки 3200 грн дозволить «відфутболити» багато нових потенційних субсидіантів, з іншого – значно зменшити розмір субсидії наявним. Також треба нагадати, що навесні Кабмін скоротив субсидійні нормативи. А ще ввів автоматичне скасування субсидії за наявності боргу, що також тисячі сімей на собі вже відчули».
Утім, особливо обурюватися, на справедливу думку Корнійчука, не треба.
«Хоча якщо народ не обурювався через багаторазове підвищення тарифів, купившись на прийом із субсидіями, то ми заслуговуємо на таку поведінку Гройсмана», – наголосив Корнійчук.
Розглянемо докладно.
Свавілля із субсидіями: новітня історія та остання редакція
У тому, що кількість субсидіантів неухильно урізатимуть, можна було не сумніватися відпочатку.
Ще в березні 2017 р. з’явилась інформація про те, що в опалювальному сезоні 2017-2018 рр. кількість домогосподарств, які отримують субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, скоротиться приблизно на 1,5 млн, а ще в 3 млн сімей розмір субсидій істотно зменшиться. Головна причина – збільшення мінімальної зарплати до 3200 грн.
У липні 2017 р. з’явилась інформація про те, що з початку 2017 р. субсидії отримали трохи більше двох мільйонів домогосподарств, що становить лише 50,9% загальної кількості тих, хто звернувся за оформленням допомоги. Простіше кажучи, майже половині здобувачів субсидій у їх призначенні просто відмовили.
Можливість для скорочення субсидій та субсидіантів є завжди, зокрема, через те, що питання із субсидіями законодавчо не врегульовано. Це дає змогу Кабміну в ручному режимі змінювати умови ледь чи не щодня, що він і робить.
До речі, виникає питання до парламентарів, передусім до так званої опозиції. Коли їм, нарешті, стане розуму хоча б скласти та внести на розгляд до Верховної Ради законопроект про субсидії? Скільки можна дозволяти уряду керувати питанням субсидій, так би мовити, «за поняттями»?!
І от – нова постанова Кабміну № 609 від 18 серпня 2017 р. Її основними положеннями є чергова зміна обліку доходів та норм споживання під час призначення субсидій. Також укотре приділили увагу боржникам.
Тепер заявники на отримання субсидій мають подавати декларації про свої доходи не за останній рік, як було раніше, а за півроку. Також уряд постановив, що мешканцям, які заборгували за комунальні послуги суму у 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 гривень!!!), субсидію на наступний період не продовжать. У цьому разі треба буде або сплатити борг, або домовитися з постачальником послуг про його реструктуризацію.
Змінилися й соціальні нормативи споживання газу для побутових потреб у разі відсутності лічильників. За наявності газової плити та централізованого гарячого водопостачання було 4,4 кубометра на одну людину на місяць, а стало – 3,3 кубометра. За наявності газової плити в разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача було 7,1 кубометра на одну людину на місяць, стало – 5,4 кубометра. За наявності газової плити та газового водонагрівача було 14 кубометрів на одну людину на місяць, стало – 10,5 кубометра.
Розглянемо ці зміни детально.
«Соціальна справедливість» від Кабміну
Спочатку в уряді взялися за урізання субсидій безробітним.
Безробітні громадяни працездатного віку зможуть отримати субсидію розміром не більше двох прожиткових мінімумів. Так держава вирівнює соціальну справедливість між тими, хто справді потребує підтримки в оплаті послуг ЖХХ, і тими, хто не працює, але на якісь доходи живе. Так ішлося в заяві прес-служби Кабінету міністрів України у Facebook.
«Тому зарахуванням двох прожиткових мінімумів – з 1 травня 2017. – 3248 грн – держава вирівнює соціальну справедливість між тими, хто справді потребує підтримки в оплаті житлово-комунальних послуг, і тими, хто начебто не працює, але на якісь доходи живе… Неофіційні доходи одержує величезна кількість українських домогосподарств. Не сплачуючи нічого в Державний бюджет країни, недобросовісні громадяни хочуть отримати допомогу від держави на оплату житлово-комунальних послуг – субсидію – у максимальному розмірі», – повідомляє Кабмін.
«Така ситуація є несправедливою щодо тих громадян, хто працює офіційно. Для тих, хто насправді перебуває в складних життєвих обставинах, рішення щодо субсидії ухвалюватиме комісія. І тоді комісія під час розгляду заяв від таких претендентів на субсидію, якщо згадані обставини справді підтверджуються, може встановити цю державну допомогу на базі одного – 1624 грн, а не двох прожиткових мінімумів», – заявили в Кабміні.
Про те, де взяти достатню кількість офіційних високооплачуваних місць, в уряді мовчать. Від себе зазначимо, що чиновники тільки висловлюють щире обурення щодо «громадян, які працюють неофіційно та не платять до держбюджету». Проте уряд нічого не робить для створення таких робочих місць, прикриваючи все балаканиною про якихось міфічних «інвесторів», які ці робочі місця колись створять.
Як уже йшлося, уряд змінив базу для призначення субсидій. Дотепер під час призначення враховували доходи за попередній рік, тобто для призначення субсидії на опалювальний сезон 2017-2018 рр. враховували доходи 2016 року.
Як наслідок, для багатьох домогосподарств новий період розрахунку субсидій призведе до того, що розмір субсидії різко скоротиться, оскільки із січня 2017 р. мінімальна зарплата зросла вдвічі, з 1600 до 3200 грн.
Нормативи споживання наближаються до нуля!
У травні Кабінет міністрів уже скоротив нормативи на опалення. Тепер черга дійшла до скорочення нормативів на споживання газу. Ці нововведення набудуть чинності тільки з початком опалювального сезону, тобто в жовтні 2017 р.
Субсидія покриває комуналку тільки в межах встановлених так званих соціальних норм, за все «зайве» потрібно платити самостійно. Як неодноразово заявляли українські чиновники, чинні в Україні нормативи занадто завищено. Чим нижчі нормативи, тим менше держава витрачає на субсидії.
Звернемо увагу, що науково обґрунтовані норми споживання законодавчо не встановлено.
«Рівень оснащеності індивідуальними лічильниками газу є наразі низьким. А там, де є лічильники, статистика свідчить, що соціальні нормативи завищено – сім’я стільки не споживає. Чому мають платити за нормативами? Уряд проаналізував ситуацію й наблизив соціальні нормативи газу на приготування їжі та підігрівання води до рівня фактичного споживання послуги», – прокоментував рішення Кабміну міністр соцполітики Андрій Рева.
Така політика влади робить безглуздою економію ресурсів. Адже чим більше громадяни заощадять сьогодні, тим сильніше їм уріжуть соціальну норму завтра, знову-таки, через законодавчу неврегульованість норм. У межах норми можуть взагалі урізати до нуля або до сміховинних величин.
Дискримінація за майновою ознакою
Також уряд знову підтвердив весняне рішення про те, що боржників за комуналку позбавляють права на отримання субсидії.
Інформаційний простір рясніє міркуваннями чиновників на цю тему.
Наприклад, заступник директора департаменту соцполітики Київської міської держадміністрації Максим Бученко в ефірі Радіо «Столиця» заявив: «Теоретично це правильне рішення, тому що люди повинні, якщо користуються допомогою держави, виконувати свої зобов’язання, тобто оплачувати обов’язкову частину плати».
Тут простежується щонайменше два аспекти.
По-перше, держава є найбільшим боржником. Владно-олігархічні ЗМІ нагнітають істерію про те, що населення, мовляв, винне за комуналку близько 30 млрд грн. Але ж влада винна за субсидіями приблизно 35 млрд грн. Виходить, державі бути боржником можна, а громадянам – ні?!
До того ж саме влада й олігархи роздули тарифи до неадекватних розмірів, що й призвело до нинішніх космічних боргів.
По-друге, є очевидною дискримінація боржників за майновим станом, своєрідний фінансовий ценз, як за часів Середньовіччя або Стародавньої Греції. Будь-який неупереджений суд уже давно скасував би цю дискримінаційну норму.
Подачка для відвернення уваги
На тлі зазначених новацій влада вирішила трохи випустити пару, укотре пообіцявши компенсувати раніше заощаджену житлову субсидію в грошовому вигляді, що нібито має стати першим етапом так званої монетизації.
Про це повідомила прес-служба Міністерства соціальної політики.
Одержувачі субсидії, які економно споживали газ або електроенергію для опалення житла протягом опалювального періоду й у яких станом на 1 травня була переплата, можуть отримати частину заощадженої субсидії в сумі, що не перевищує вартості 100 кубометрів газу або 150 кіловат-годин електроенергії.
Щодо конкретних розмірів виплат, то з електроенергії – це близько 135 грн, з газу – 690 грн.
Для отримання коштів потрібно до 1 вересня подати заяву до органів соцзахисту, у якій зазначити спосіб виплати – банк чи пошта.
Виплати компенсацій здійснюватимуть не раніше кінця жовтня – початку листопада, приблизно з початком нового опалювального сезону.
Загальна сума, яку планують використати на монетизацію субсидій, становитиме 1,3 млрд грн.
Це видається дрібною подачкою, яка покликана відвернути увагу від того, що політика роздування тарифів в останні роки провалилася й тягне країну в боргову прірву.
