У Кабміні готують новий законопроект про поштову реформу.
В Україні наближається поштова реформа. Новий законопроект на цю тему, що вже пройшов громадське обговорення в Мінінфраструктури, вводить обов’язковий внесок в 0,2% від доходів поштових служб на фінансування діяльності національного регулятора, що в підсумку може погіршити ринкові умови та підвищити тарифи, пише UBR.
Керівник комунікаційної платформи E-commerce Expert Ірина Холод вважає, що такий “податок”, якщо його введуть, у результаті перекладеться на гаманець кінцевого споживача.
“І це буде не 0,2%, а набагато більше, адже компанії врахують й інші ризики, якими рясніє законопроект”, – говорив Холод.
Ризики, як уточнили в компаніях, пов’язані з бажанням Мінінфраструктури взяти під контроль ринок, який останнім часом активно зростає. “Причина успіху нових компаній – саме в тому, що держава не втручалася в їхню роботу. Як наслідок, наприклад, E-комерція минулого року показала найбільше в Європі зростання – 35%”, – навела приклад Холод.
З 2010 року в поштовій галузі в межах дерегулювання було скасовано ліцензування. І новим законопроектом, через шість років, Міністерство інфраструктури має намір повернути цю практику.
“В одній із норм ідеться, якщо поштовий оператор працює без реєстрації, весь прибуток має бути вилучено на користь держави. Однак реєстратор сам визначає правила, за якими вирішує – кому давати ліцензію, у кого відкликати тощо… Жодного нового оператора не з’явиться, а ті, що вже є, зіткнуться зі складнощами та почнуть згортати свою діяльність”, – дає похмурий прогноз Андрій Івасів, заступник голови правління “Делівері”.
Як наслідок, ринку загрожує зменшення кількості гравців на ринку, а звичайним українцям – збільшення тарифів на послуги, вважають експерти.
Водночас держчиновники бачать ситуацію інакше і пояснюють свою наміри – привести законодавство у відповідність з нормами міжнародного права, а саме Директиви 97/67/ЄС, що визначає обов’язок будь-якої держави забезпечити потреби населення в поштовому зв’язку. Тобто в будь-якій точці громадянин має отримати універсальні послуги (листівки, листи, послання для сліпих, посилки без оголошеної вартості до 10 кг та періодичні видання). Держава забезпечує цю можливість, призначає оператора, – говорить влада.
Зараз ці функції виконує “Укрпошта”, і, як визнали учасники ринку, в інших немає ні мережі, ні бажання брати на себе такі обов’язки. Проте працює в цьому напрямку “Укрпошта” зі збитками, адже, на відміну від інших гравців ринку, її тарифи затверджує держава, і востаннє вони переглядалися в травні 2015 р.
“У нас у віддалених селах працює близько 8 тисяч відділень. Вони приносять дедалі менше коштів – люди рідше пишуть один одному листи, а доставку пенсії все частіше здійснюють банки. Як наслідок, 80% наших відділень працюють у збиток, і ми були змушені скоротити частину персоналу”, – повідомив перший заступник гендиректора з операційної діяльності “Укрпошти” Олександр Перцовський.
Зараз ситуація на ринку є такою: держава контролює роботу та тарифи тільки “Укрпошти”, решта ринку орієнтується на попит і пропозицію. Гравці ринку обстоюють рівні умови роботи, але комерційні структури хотіли б, щоб ринкові правила поширилися й на “Укрпошту”. А ось у міністерстві рівноправність бачать, навпаки, у серйознішому контролі комерційного сегмента. Зокрема кур’єрських послуг.
“Невже доставка квітів чи випічки має бути включена в реєстр? У чому сенс? Яку користь принесе новий регулятор ринку? Тим більше, який буде на утриманні бізнесу. І йдеться не про разовий платіж, а про 0,2% генерованого прибутку”, – говорить директор юридичного департаменту Meest Group Ілона Коваль.
