Якщо всі ці добродії сподіваються, що тепер їм вдасться легально вивезти зазначені суми кудись на Лазурний берег, їх чекає невдача - на відміну від України, в ЄС і США процедура спецконфіскаціі необґрунтованих активів не порожній звук, і явка з повинною у вигляді декларації навряд чи допоможе.
І мені здається, багатьом сьогоднішнім декларантам більше треба боятися не розкуркулення, а цькування з боку таких, як вони самі.
Громадський ажіотаж спаде, сенсації закінчаться, а от декларації залишаться. І вже завтра, коли всі ці капітали треба буде підтверджувати, аналіз зазначених сум і майна перетвориться на велике полювання, що однозначно буде підтримане суспільством.
Незалежно від того, хто потрапить під гільйотину – колишні чи нинішні. І з огляду на категоричне небажання керівного класу відмовитися від контролю над правоохоронними та антикорупційними органами, хто призначатиме жертв, нікому невідомо.
А взагалі те, що зараз відбувається, – дуже здоровий та природний процес.
Тепер для багатьох держслужба (крім привілею та спокуси керувати громадськими ресурсами) стане ще й головним болем. І якщо раніше прозорість і відкритість були питанням вибору, тепер це стане важким тягарем.
Mustafa Nayyem
