За підсумками першого півріччя українці заборгували за опалення та гарячу воду 5,2 млрд грн, 2,9 млрд грн - за світло, 1,8 млрд грн - за холодну воду.
У Мінрегіоні прогнозують, що вже цієї зими рівень розрахунку за “комуналку” скоротиться на 30%, повідомляє Державна служба статистики.
Як кажуть експерти, у типовій багатоповерхівці комунальні рахунки не закрито в кожної п’ятої квартири. Водночас, за даними статистики, борг українців за “комуналку” на початок літа склав 12,8 млрд грн: у сезон опалення борги накопичують, а влітку – гасять.
“У Києві із загальної кількості особових рахунків близько 20%, або приблизно 170 тис. квартир, мають борги з “комуналки”. З них близько 30% – це затримка в оплаті на місяць-два”, – розповідає гендиректор “Центру комунального сервісу” Катерина Саркісова.
У червні українці заплатили 106% від нарахованої суми (переплата пішла в рахунок погашення боргу). Серед регіонів найвищий рівень оплати в Київській та Одеській областях (137,8% та 132,9% відповідно), найнижчий – у Тернопільській (76,4%).
У середньому влітку українська сім’я платить за комунальні послуги 395,5 грн, узимку ця сума може зрости в декілька разів. У Міністерстві регіонального розвитку та будівництва вважають: в опалювальний сезон рівень розрахунків за “комуналку” знизиться на 30%, водночас, за прогнозами уряду, до 9 млн сімей отримуватимуть субсидії (це майже кожен другий українець).
Зі злісних неплатників борги стягуватимуть примусово. Як розповідає юрист Олександр Плохотник, в Україні діє спрощена система стягнення боргів. Будь-який ЖЕК може подати в суд на боржника, після чого рішення буде винесено протягом трьох днів. Судовий наказ про стягнення майна видається без судового засідання й без виклику сторін. Тобто боржник, у якого, наприклад, збираються заарештувати машину, дізнається про це тільки після того, як до нього наскочать судові пристави.
“Заарештувати єдину нерухомість або землю в боржника можна лише в тому разі, якщо борг перевищує розмір десяти мінімальних заробітних плат. З 1 травня мінімальну зарплату підвищили, отже, щоб заарештувати житло, борг має бути не менше 14 500 грн”, – розповідає юрист.
“Після рішення суду буде десять діб на оскарження. Тоді вже засідання проходитиме із запрошенням сторін. Завжди можна попросити реструктуризувати борг, почати його поетапно виплачувати. Ризик втратити квартиру є, скажімо так, у найнесвідоміших громадян”, – пояснює Плохотник.
Комунальні підприємства готові відмовитися від позовів до суду, якщо боржники погодяться платити за рахунками. Так, заборгованість можна реструктуризувати та виплачувати частинами. У Києві Центр комунального сервісу (ЦКС) пропонує виплатити борг за 4 роки: для цього потрібно укласти договір.
Також боржники можуть оформити субсидію. За словами міністра соціальної політики Андрія Реви, головна причина, через яку можуть відмовити в субсидії, – одноразове придбання певного товару на суму від 50 тис. грн.
“При зростанні кількості субсидіантів з 1,7 млн до 5,5 чи не мала б зрости кількість тих, кому відмовлять? Збільшення кількості субсидіантів відбулося майже в чотири рази, а зростання відмов – удвічі. Це прийнятний показник”, – цитує чиновника прес-служба міністерства.
На гарячій лінії Кабінету міністрів пояснювали: сім’ї з боргами за “комуналку” мають право оформити субсидію. “Знижку на “комуналку” не нададуть тільки в декількох випадках:
– якщо в період 12 місяців до оформлення субсидії було здійснено покупку або оплачено послугу на суму від 50 тис. грн;
– якщо субсидіант приховує додатковий дохід;
– рівень доходів дає змогу оплачувати “комуналку”.
Субсидія дасть змогу платити за “комуналку” 15% від доходу сім’ї. У разі, якщо працездатний член сім’ї офіційно не працює, при розрахунку субсидії, як заявив заступник міністра соціальної політики Віталій Мущинін, враховуватимуть його дохід у розмірі двох прожиткових мінімумів (наразі – 2900 грн). Раніше для члена сім’ї, який не працює, враховували дохід у розмірі одного прожиткового мінімуму.
