Український уряд визначив зарплатню для президента, прем’єра, міністрів та інших посадовців, збільшивши ставки порівняно з попередніми розмірами. Утім українські чиновники мають одні з найнижчих окладів з-поміж своїх колег у світі, свідчить статистика. При цьому директори кількох українських державних компаній заробляють в декілька разів більше, аніж глава держави, прем’єр чи спікер разом узяті. Більшість експертів схвалюють підвищення окладів для тих посадовців, які мають контролювати великі фінансові потоки, і вважають це одним з елементів запобігання корупції та реформи державного управління. Але чимало українських політиків натомість закликають підвищувати спершу пенсії та зарплати бюджетникам, а вже після цього – керівникам держави. Економісти ж наголошують: Україна може підняти офіційну зарплатню державному топ-менеджменту в рази – без збільшення навантаження на бюджет, - пише "Радіо Свобода".
Кабінет міністрів встановив посадовий оклад президента на рівні 28 тисяч гривень і прем’єр-міністра – 20 тисяч гривень на місяць, йдеться у постанові уряду від 27 липня. Кабмін скасував попередню норму, яка визначала зарплатню глави держави як 140% від чинної ставки прем’єра.
Раніше президент Петро Порошенко в різні місяці отримував від держави від 10 до 60 тисяч гривень, свідчать відповіді Адміністрації президента на запити різних українських медіа.
Кабмін також встановив оклад першого віце-прем’єра (18 тисяч гривень на місяць), віце-прем’єрів (17 тисяч гривень) та ще низки урядовців і керівників відомств. Нові оклади мають враховуватися вже з травня цього року.
Раніше, у квітні, зросла зарплата народних депутатів, яку парламент навесні 2014 року знизив до 6400 гривень. Нині вона становить 17650 гривень, і така ж сума на місяць виділятиметься на депутатську діяльність, а ще 25 тисяч гривень – на оплату роботи помічників.
Перед цим заступник голови фракції БПП Мустафа Найєм обурювався тим, що зарплатня народного депутата не дає змогу йому жити і працювати в столиці.
Найбільшими у державному секторі є заробітки керівництва НАБУ, Нацбанку України та низки державних корпорацій. Так, керівник «Укрнафти» Марк Роллінз отримує близько мільйона гривень на місяць, очільник «НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв – півмільйона гривень. Понад півтора мільйона на місяць має Войцех Бальчун, голова правління «Укрзалізниці». Так само високими є оклади топ-менеджменту «Укргазвидобування» – їх визначило керівництво «Нафтогазу», хоча в частини експертів виникли сумніви у тому, чи мала компанія право стільки платити директорам підпорядкованих їй підприємств.
Зі свого боку, голова правління НБУ Валерія Гонтарева публічно озвучила свою ставку: 163 тисячі гривень на місяць. Вона додала, що це єдина стаття доходів у її податковій декларації, та що вона не отримує «жодних премій, доплат чи надбавок».
Україна має поле для оптимізації витрат і підвищення ставок для урядовців – експерт
Микола Виговський, експерт Реанімаційного пакету реформ з питань реформи публічної адміністрації, називає зарплати топ-політиків в Україні – «неадекватно малими». Але закликає підвищувати їх вдумливо, щоб це мало вплив на ефективність уряду та держкомпаній.
«15 тисяч для міністра – це неадекватна зарплатня, бо вартість одного його рішення, фінансові потоки, які він контролює, є неспівмірними з цією сумою. У світі топ-менеджери найчастіше отримують високі зарплати. Такі адекватні, пристойні оклади мають директори «Укрзалізниці», «Укргазвидобування» та інших державних підприємств. Підвищення зарплат для державного топ-менеджменту і депутатів – це лише соті відсотка для державного бюджету, які мало на нього впливають. І часто держава має нецільові, нелогічні витрати коштів, тож є поле для оптимізації», – доводить експерт.
Для порівняння, один українець сплачує на фінансування державного апарату приблизно 765 гривень на рік, але оклади топ-менеджменту становлять незначну частину цієї суми, випливає з офіційної статистики.
Микола Виговський згадує про міжнародні норми КРІ – критерії оцінки ефективності персоналу на посаді, за якими розраховують його зарплати. Зазвичай тут враховується якість обслуговування клієнтів, економічні показники підприємства, швидкість та продуктивність виробничого процесу.
Для оцінки використовується особливе програмне забезпечення та способи аналізу даних, відомі як система Business Intelligence. В Україні ці норми починають діяти подекуди – зокрема в НБУ, в «Укрзалізниці», хоча в планах уряду запровадити їх повсюдно. Часто рішення про оклади є політичними: подекуди вони визначені постановою уряду на загальних засадах, подекуди – відповідають окладам на аналогічних посадах у інших країнах Європи. Буває й навпаки: для певних посад оклади знижують з метою популізму, як це було з зарплатами прем’єра, міністрів і депутатів у 2014 році, визнає низка експертів.
Один з них, економіст Андрій Блінов, керівник проекту конкурентоспроможності Київського міжнародного економічного форуму, визнає, що в Україні немає чіткого співвідношення між обов’язками та рівнем доходів посадовця.
«Держава не має індикатора доходів. Заступник міністра може отримувати кілька тисяч гривень, а директор державної компанії – мільйон, хоча міра їхньої відповідальності приблизно однакова. Отже, держава має визнати, що є категорія посадовців, які мають оплачуватися на європейському рівні; щоб суспільство не дратувати – треба чітко окреслити коло таких осіб і аргументувати це. До прикладу, багато питань до Олега Прохоренка, який очолює «Укргазвидобування». Ця компанія має нарощувати видобуток газу і свій прибуток. Це й буде аргументацією: високі зарплати не приносять шкоди державі, зарплати не приносять шкоди, бо посадовці приносять бюджету набагато більші доходи», – наводить приклад економіст.
Він пропонує скорочувати персонал відомств та центральних офісів компаній приблизно втричі, й таким чином отримувати кошти на підвищення окладу топ-менеджерів.
«Якщо посадовець обставляє себе дорогими численними заступниками, він відповідно повинен менше отримувати. Тобто для топ-менеджменту підприємства чи відомства можна запровадити єдиний зарплатний фонд, який може розподілятися між керівниками тим чи іншим чином. Інакше механістично зросте оплата праці, й економічного ефекту не буде», – каже Андрій Блінов.
Підвищити зарплати спочатку простим українцям, потім – урядовцям, а депутатам – залишити, як є?
Політичний експерт Тарас Чорновіл, колишній депутат Верховної Ради кількох скликань, вважає високі оклади топ-чиновників необхідною, але недостатньою передумовою для мінімізації корупції.
«Зарплати потрібні не для того, щоб зробити краще життя високопосадовцю, а для того, щоб його стимулювати до нормальної роботи, щоб він не крав і не займався хабарами», – стверджує Чорновіл.
На його думку, коли йдеться про будь-якого чиновника, який має незаконне збагачення, на такі випадки є Національна агенція запобігання корупції, яка вже почала працювати і давати перші результати, є НАБУ, Генеральна прокуратура та інші органи, які контролюють публічні фінанси. Паралельно з тим, що зростають зарплати для державних службовців, має збільшуватися контроль і відповідальність. Тобто високопосадовець, отримуючи право на таку зарплату, фактично втрачає презумпцію невинуватості, каже експерт. Нижча зарплата держслужбовця ніби виправдовує той факт, що він бере хабарі та займається корупційними діями, зауважив Тарас Чорновіл.
Винятком з підвищення зарплат для представників влади мали б бути депутати, зауважує аналітик.
«Підвищення зарплат має відбуватися для всіх, крім однієї категорії – це народні депутати, які мають недоторканість, а ще немає можливості контролювати їх відвідуваність в залі Верховної Ради та ефективність роботи», – акцентує Чорновіл.
Заступник голови фракції «Радикальної партії» Андрій Лозовий, визнаючи зв’язок малих зарплат і корупції, радить починати підвищення ставок з вчителів, лікарів і дрібних державних службовців.
«З одного боку, низька зарплата чиновника провокує корупцію. З іншого боку – маємо таку ситуацію, що спершу треба підняти зарплату лікарям, вчителям, дрібним клеркам. Пенсіонерам підняти пенсії. І вже потім можна думати про підвищення зарплати високопосадовцям та депутатам», – закликає депутат-радикал.
Середня зарплата в Україні є меншою ніж 5 тисяч гривень. Урядовці, після останніх змін посадових окладів отримують приблизно втричі більше.
Статистика країн-членів ЄС засвідчує подібне співвідношення доходів населення та працівників уряду: за середньої зарплати у понад 1500 доларів на місяць керівники невеликих відомств і департаментів у Євросоюзі заробляють по кілька тисяч доларів. Утім західні топ-менеджери мають набагато більше.
Раніше об’єднання «Слово і діло» оприлюднювало статистику зарплат глав держав: у трійці лідерів були Сингапур, Гонконг та США. Так, Барак Обама має 400 тисяч доларів на рік, тобто вдесятеро більше за пересічного американця. До топ-20 зарплат лідерів держав потрапили генеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель та президент Франції Франсуа Олланд. Україна ж не потрапила у першу двадцятку: зарплатня українського лідера є однією з найнижчих у світі, її випереджають навіть оклади президентів Білорусі та Росії. Після підвищення зарплати Петра Порошенка він все одно залишається за межами цього рейтингу.
