Від самого початку агресії Кремля проти України військова пропаганда намагається насадити людям думку про те, що Росія захищає росіян у Криму та на Донбасі.
На більшій частині України Київ встиг у квітні 2014 року відключити російські телеканали, які транслювали думку про “захист”. На цій території досі ніхто не загинув.
Сьогодні лінія фронту проходить не за національною, мовною, конфесійною чи ментальною ознакою, а лінією зіткнення з військовою пропагандою агресора.
Спецпропаганда – це невід’ємна частина війни. Чим активніше ведуться військові дії на інформаційному фронті, тим більше людей гине на гарячій війні.
За останні два році люди загинули тільки там, куди дісталися будівельники “русского міра”. Чим рідше говорять про “новоросію”, тим менше “захисників” їде на війну і тим менше війна генерує жертв і руйнувань.
Після відступу “захисників” з будь-якої території, там швидко відновлюється мир і повертаються біженці. Починає діяти Конституція замість військово-польових судів.
На відео Гіркін розповідає про способи будівництва “новоросії” та “захисту русскіх” в Україні. Як “русскій”, якого планували “захищати”, погоджуся з Гіркіним.
Без введення окупаційних військ країни-агресора та/або перетворення території конфлікту на випалену землю будівництво “русского міра” в Україні неможливе.
Без масованої військової пропаганди, засилання загонів збройних інсургентів, фінансової, військової, дипломатичної та інформаційної підтримки ззовні навіть сама війна не може розпочатися. Жодна людина з не задурманеною пропагандою свідомістю не погодиться проміняти мир у себе вдома на війну за міфічну “новоросію”.
Юрій Христензен
