Засновник найманського угруповання "Вагнер" Євген Пригожин опублікував коментар з приводу статті газети Washington Post, що з'явилася наприкінці минулого тижня і була присвячена його ймовірним переговорам з українською розвідкою. Статтю в американській газеті він назвав фейковим вкиданням. У Головному управлінні розвідки України заявили, що не можуть коментувати "окремі вкидання", застерігши водночас, що робили і будуть робити все, що відповідає національним інтересам України.
Посилаючись на витік секретних документів Пентагону, Washington Post стверджувала, що в січні 2023 року Пригожин нібито запропонував українській військовій розвідці розкрити позиції російських військ в обмін на те, що ЗСУ покинуть Бахмут. Про які саме позиції йшлося, не уточнюють. Газета стверджує, що Київ відкинув цю пропозицію, оскільки не довіряє Пригожину, однак твердження про сам факт таких переговорів, які нібито мали місце, викликали подив в Україні.
Два неназваних українських чиновника підтвердили журналістам газети, що Пригожин кілька разів зв’язувався з Головним управлінням української розвідки (ГУР). Одне з джерел заявило, що Пригожин неодноразово повторював свою пропозицію щодо Бахмута, але українська влада не пішла на співпрацю, оскільки не довіряла йому.
Як неодноразово зазначалося в українських ЗМІ, Пригожин наразі перебуває в гострій публічній конфронтації з російськими воєначальниками, які, за його твердженнями, недостатньою мірою озброюють і поповнюють запаси його найманців.
Але він також виступає опорою президента Росії Володимира Путіна, і, як міркує Washington Post, той цілком може розцінити пропозицію Пригожина обміняти життя бійців “Вагнера” на російських солдатів як зрадницьку.
Газета наводить посилання і на інші “злиті” документи Пентагону, які свідчать про те, що в російському міністерстві оборони всерйоз міркували над тим, як реагувати на критику Пригожина і його вимоги про додаткові ресурси. У документах, що потрапили в розпорядження газети, також ідеться про боротьбу за владу між “кухарем Путіна” і вищими російськими посадовими особами, зокрема, міністром оборони РФ Сергієм Шойгу.
Як відреагував Пригожин?
“На цьому напруженому тлі Пригожин підтримував таємні стосунки з українською розвідкою, які, окрім телефонних дзвінків, включали також особисті зустрічі з офіцерами ГУР у невказаній африканській країні, йдеться в одному з документів”, – пише видання.
У нас немає можливості оперативно встановити ступінь достовірності документів, на які посилається Washington Post, а також їхнє першоджерело.
Сам Пригожин спочатку іронічно прокоментував статтю у Washington Post.
“Звичайно, я можу підтвердити цю інформацію. Нам взагалі нічого приховувати від іноземних спецслужб. Ми досі з [главою ГУР Кирилом] Будановим перебуваємо в Африці”, – заявив Пригожин у своєму телеграм-каналі.
Однак пізніше в розлогому аудіокоментарі глава “Вагнера” назвав твердження WP домислами, а також припустив, що “хтось із журналістів вирішив похайпувати” або якісь “товариші з Рубльовки” вирішили “налити гівна”.
Більш детально суті звинувачень він не коментував.
Що кажуть у Москві та Києві?
Офіційний представник Кремля Дмитро Пєсков відмовився коментувати повідомлення про те, що Євген Пригожин нібито пропонував українській стороні дані про позиції російських військ. “Схоже на чергові “качки”. На жаль, навіть поважні видання в останні роки досить часто не гребують цим”, – заявив він журналістам.
Ухилився від прямої відповіді на запитання про контакти Пригожина з ГУР і представник самого Головного управління розвідки України. Коментуючи публікацію у Washington Post, Андрій Юсов заявив, що “Україна повинна, і, звісно, спецслужби, будуть і повинні обговорювати подібні речі тоді, коли це буде потрібно і відповідатиме національним інтересам України”.
За його словами, спецслужби використовують і будуть використовувати для цього найрізноманітніші засоби. “А що стосується окремих вкидань, я не думаю, що ми повинні з вами це коментувати”, – підкреслив представник ГУР.
Як з’ясувалося, Washington Post порушувала питання про контакти Києва з вагнерівцями під час інтерв’ю з президентом України Володимиром Зеленським. Спочатку відповідь українського лідера на відповідне запитання було розміщено на сайті газети, проте незабаром після публікації цей фрагмент бесіди було видалено, а розшифровка інтерв’ю була подана під заголовком “часткова”.
Пізніше, однак, цей фрагмент було відновлено на сайті газети, і з нього випливає, що президент України відповів американським журналістам і навіть звинуватив їх у тому, що самою постановкою питання вони ллють воду на млин російської пропаганди.
Як відреагував Володимир Зеленський?
“Це питання військової розвідки, – зауважив Зеленський. – Ви хочете, щоб мене засудили за державну зраду? І тому дуже цікаво – якщо хтось каже, що у вас є документи або якщо хтось із нашого уряду розповідає про діяльність нашої розвідки, я хотів би запитати вас: з якими джерелами в Україні ви контактуєте? Хто говорить про діяльність нашої розвідки? Адже це найтяжчий злочин у нашій країні”.
За цим послідувала невелика перепалка, у якій Зеленський поставив під сумнів мотивацію Washington Post під час публікації подібних “зливів”. З жовтня 2021 року газета періодично випускає матеріали з посиланням на тих чи інших анонімних представників американської адміністрації або розвідспільноти, що стосуються російської агресії проти України. Подібні публікації неодноразово викликали роздратування в Києві.
“Ви публікуєте якусь інформацію, яка не допомагає нашій державі. Отже, я не зовсім розумію, про що ви говорите. Я не зовсім розумію вашу мету. Ваша мета – допомогти Росії? Значить, ми маємо різні цілі”, – сказав Зеленський співрозмовникам, додавши, що кожне з подібних запитань демотивує Україну, демотивує партнерів допомагати Україні.
“Так чи інакше, я просто не розумію вашу мету”, – підсумував український президент.
Україна стверджує, що не веде жодних переговорів із Москвою. Єдиний виняток – переговори про обмін полоненими, що проводяться під егідою ГУР.
Раніше співрозмовники західниз ЗМІ в Києві, які брли участь в організації обмінів полоненими і добре знайомі із цим процесом, розповідали, що ГУР веде переговори, зокрема, з представниками групи “Вагнер”.
За їхніми словами, обговорення обмінів відбувається за трьома лініями: з російським генштабом, керівниками так званої ДНР, а також із “пригожинськими”, якщо йдеться про повернення полонених або тіл загиблих на бахмутському напрямку.