Глава української військової розвідки Кирило Буданов заявив у п'ятницю, що Росія намагається змусити Україну відволікти частину своїх військ від зони бойових дій на південному сході країни, розгорнувши бурхливу активність на півночі в Білорусі, пояснюючи це звичайними маневрами або діями, спрямованими на введення в оману. "Це все елементи дезінформаційних кампаній", - сказав він.
New York Times опублікувало інтерв’ю з начальником Головного управління розвідки міноборони України Кирилом Будановим. Він каже, що наразі немає жодних ознак нового російського наступу через білоруський кордон, як це було в лютому і березні. За його словами, присутність російських військ на території Білорусі – це або рутинні навчання, або відволікаючі маневри, інформують Економічні новини.
У широкому інтерв’ю про стан війни в Україні очільник воєнної розвідки Кирило Буданов також розповів про зусилля Росії, спрямовані на заохочення Ірану продовжувати постачати своїм військам безпілотники і ракети, а також про безглузду, на перший погляд, одержимість Москви захопленням міста Бахмут, яке не має великої стратегічної цінності.
Протягом декількох тижнів Росія посилювала свої військові бази в Білорусі призовниками і перекидала війська залізницею туди і назад, викликаючи побоювання, що вона, можливо, планує друге вторгнення в Україну з півночі.
Хоча загроза повторного російського вторгнення з північного кордону України з Білоруссю поки що не є неминучою, пан Буданов сказав, що її все ж не можна виключати. “Було б неправильно скидати з рахунків таку перспективу, – додав він, – але також невірно стверджувати, що ми маємо докази, які підтверджують її існування”.
Тим не менш, пан Буданов визнав, що довгострокові ризики залишаються, а інші українські посадовці вказували у низці інтерв’ю на початку цього місяця на ризик ескалації протягом зимових місяців. Але саме коментарі пана Буданова були найбільш конкретними, оскільки він зазначив, що наразі розвіддані не вказують на неминучу загрозу з боку Білорусі.
За його словами, російські війська не сформовані в ударні підрозділи. Тренувальні табори для російських солдатів заповнюються нещодавно мобілізованими цивільними особами, яких після завершення навчання відправляють воювати на Донбас на сході України. За його словами, на полігонах немає достатньої кількості бронетехніки у механічно справному стані, щоб здійснити напад.
Російські військові намагаються викликати стурбованість в українській армії, завантажуючи солдатів у потяги, які рухаються до кордону Білорусі з Україною, сказав він. Радянський Союз використовував подібну тактику під час Другої світової війни, відправляючи солдатів у безцільні поїздки потягами для імітації наступу або ж відступу. У Білорусі один потяг, завантажений російськими солдатами, нещодавно зупинився на півдня біля кордону з Україною, а потім повернувся з усіма солдатами назад, сказав пан Буданов, назвавши це “каруселлю”.
Так само, за його словами, транскордонні артилерійські обстріли Сумської та Харківської областей на північному сході України, в результаті яких гинуть і отримують поранення десятки людей, не є передвісником безпосередньої загрози повторного вторгнення. Російські військові підрозділи не комплектуються для наступу і “не можуть бути сформовані за один день”.
На південному сході на Донбасі, за словами пана Буданова, політичні амбіції лідера російської армії найманців під назвою “Група Вагнера” частково диктують стратегію з російського боку.
Засновник цього угруповання, Євген Пригожин, наближена особа до Кремля, оголосив хрестовий похід на захоплення міста Бахмут, щоб потіснити своїх суперників-командирів у російській регулярній армії, зазначив пан Буданов. Вагнер координує свої дії з армією, але є головною силою на бахмутському напрямку.
Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з паном Пригожиним у суперництві з російським міністром оборони Сергієм Шойгу, стверджує пан Буданов.
“Тут є лише ідеологічне та медійне підґрунтя”, – сказав він про кривавий штурм Бахмута. “Саме тому підрозділи Вагнера фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони – сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо”.
Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції Росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, сказав він.
Вагнер використовує підрозділи ув’язнених, яким обіцяють амністію в обмін на службу на передовій, як показують відеозаписи вербування у в’язницях. За словами пана Буданова, ці піхотні підрозділи використовуються у важких атаках на українську лінію оборони, які дорого їм обходяться.
Альянс пана Пригожина та генерала Суровікіна призвів до передачі важкого озброєння з армії до підрозділів “Вагнера”, що розширило роль цієї структури у війні, зазначив пан Буданов. Найманці “Вагнера” раніше воювали в Сирії та Африці. Угруповання називає себе приватною військовою компанією.
Війна Росії в Україні зараз ведеться на двох значною мірою окремих фронтах: наземні бої на півдні та сході, а також протистояння між українськими системами протиповітряної оборони та російськими крилатими ракетами і безпілотниками, націленими на об’єкти електричної інфраструктури.
Починаючи з жовтня, Росія здійснює ракетні та безпілотні обстріли енергетичної інфраструктури України з інтервалами приблизно від тижня до 10 днів, зазначив пан Буданов, із середньою потужністю близько 75 ракет у кожному ракетному залпі. Безпілотники переважно постачає Іран, і пан Буданов сказав, що Росія також розраховує на поповнення свого ракетного арсеналу за рахунок Тегерану.
Щоб переконати Іран підтримати ці зусилля, Росія запропонувала наукові ноу-хау іранській військовій промисловості, сказав пан Буданов, характеризуючи геополітичний зв’язок між Росією та Іраном, який виник під час війни в Україні. Але це поки що тільки початок, сказав він. Іран поки що відмовляється підтримувати Росію у передачі балістичних ракет, що раніше викликало занепокоєння в українських урядовців.
“Іран не поспішає це робити зі зрозумілих причин, тому що як тільки Росія запустить перші ракети, санкційний тиск на Іран зросте”, – сказав пан Буданов. За контрактом, укладеним влітку, Росія придбала у Ірану 1700 так званих ударних безпілотників “Шахід”, повідомив пан Буданов. Вони поставляються траншами.
За його словами, на сьогоднішній день Росія випустила близько 540 з цих безпілотників в ході тактичних атак уздовж лінії фронту і в рамках дій, спрямованих на електростанції, опори ліній електропередач і електричні підстанції.
Більшість літаючих дронів з дельта-крилом збиваються, не долетівши до цілі. Але вони ще й дешеві.
В Ірані, за словами пана Буданова, вартість їх виробництва становить близько 7 тисяч доларів за одиницю, хоча невідомо, скільки і чим Росія насправді платить Ірану за цю зброю.