Вибори і ситуація в сусідній Молдавії виявилися куди більш важливими для України, ніж могло б навіть здатися на перший погляд. Ситуація ускладнюється тим, що відбулися ці вибори аж ніяк не гладко, відносно їхньої прозорості та чесності циркулюють різні думки, причому з обох боків, а перемога в другому турі дружньої Україні прозахідної кандидатки Маї Санду не видається надто переконливою, так само як і вкрай хитке закріплення європейського вибору Молдови на референдумі, який було поєднано з першим туром. А головне, за низкою прогнозів, на виборах до парламенту в майбутньому році може бути сформовано зовсім інший, можливо, навіть промосковський уряд, який матиме головний обсяг повноважень, і президентка Мая Санду може постати у положенні британського монарха.
Все це може спричинити негативні наслідки для України, Молдова поряд з її «старшою сестрою» Румунією є в нашій війні з московським агресором південно-західним тилом. Тил цей тим паче важливий, що з іншими тилами на західному кордоні є проблеми з різних причин.
Дійсно, Угорщина спочатку таким тилом не була через промосковську орієнтацію прем’єра Орбана та його уряду.
Словаччина перестала бути коридором для поставок західних партнерів після зміни влади і приходу уряду Роберта Фіцо, який також зазнає сентиментів до Москви.
З Польщею, яка спочатку була чи не найголовнішим союзником, поряд зі Штатами, відносини суттєво зіпсувалися з цілої низки причин, про які докладно йшлося у публікації « Зерно українсько-польського розбрату впало на ґрунт старих та нових протиріч ». Не вдаючись до подробиць, нагадаємо, що відіграли роль протиріччя в аграрно-продовольчій та транспортній сферах, а також прагнення України до ЄС, що може зробити її сильним конкурентом Польщі за надання допомоги Євросоюзу. Останнім часом до цього додалися давні історичні образи, насамперед так звана Волинська трагедія та ексгумація останків її жертв, але це окрема тема.
Єдиною сусідньою країною, з якою Україна поки що зберігає досить доброзичливі відносини, є Румунія, транспортний коридор через яку частково йде і через Молдову.
Якщо в Молдові реальну владу отримають недружні Україні сили, це може багато серйозно ускладнити, навіть якщо сильно нашкодити вони не зможуть, а «пакоститимуть по дрібницях».
Тому продовжимо тему, започатковану в попередній публікації « Українська війна та дискредитація євроатлантизму », яка стосувалася, зокрема, Молдови та Грузії. Але якщо Грузія перебуває далеко, і процеси в ній на Україну не впливають, то невелика Молдова як найближчий сусід, повторимо, є важливою, особливо у нинішній важкий для країн час.
Отже, прозахідний кандидат і нині чинний президент Молдови Майя Санду минулої неділі зуміла з мінімальною перевагою переобратися на другий термін, але реально Молдові пощастило не в номінальній перемозі «європейського вибору», а в тому, що між нею та Москвою стоїть Україна, яка поки що ще може стримувати агресію.
До того ж, повторимо, підсумки виборів стали для Санду та прозахідної частини Молдови не блискучою перемогою, а провісником великих проблем уже наступного року, коли відбудуться вибори до парламенту.
Санду стала президентом, набравши, за даними ЦВК Молдови, 55,33% виключно завдяки голосам європейської діаспори. Її опонент, колишній генпрокурор та висуванець Партії соціалістів Республіки Молдова (ПСРМ), гагауз за національністю (тюркський православний народ) Олександр Стояноглу загалом отримав 44,7%.
Явка на вибори склала, за даними ЦВК, 54,34% або близько 1 млн. 700 тисяч осіб.
Повторимо, що перемогу Санду у другому турі витягла молдавська діаспора на закордонних виборчих округах. Нагадаємо, що голосування на поєднаному з першим туром референдумі за включення до конституції країни європейського вибору також «витягла» закордонна молдавська діаспора, причому з мінімальною перевагою, що дозволяє поставити цей вибір під сумнів.
У таких умовах опозиція та зовнішні інтересанти в особі Москви ставлять під сумнів легітимність обрання Санду президентом, мотивуючи тим, що чинна влада в особі її уряду нібито фальсифікувала результат виборів саме на тих закордонних округах, які й витягли відсотки на користь Санду.
На цю тему партійний сайт Партії соціалістів Республіки Молдова опублікував різкий текст під заголовком ” ПСРМ: Народний президент Олександр Стояногло – справжній переможець президентських виборів у Молдові “, який наводимо повністю:
« Майя Санду – нелегітимний президент. Її визнають лише її спонсори та куратори з-за кордону. Народ Молдови почувається обдуреним і обкраденим.
Партія соціалістів, яка висунула як електоральний конкурент справжнього переможця президентської кампанії Олександра Стояногло, заявляє:
1.Пройшли президентські вибори, особливо голосування у Придністровському регіоні та на закордонних дільницях, ніяк не можна назвати вільним та демократичним волевиявленням народу. Ми зіткнулися з необґрунтованим скороченням виборчих дільниць, блокуванням доступу виборців до дільниць для голосування, агітацією в день тиші та в день виборів, та з іншими порушеннями у низці країн, із сотнями випадків навмисної фальсифікації виборів, зникненням урн для голосування. В результаті сотні тисяч громадян країни не змогли скористатися своїм правом голосу, чим і пояснюється підсумковий розрив у числі голосів.
2.Міжнародні спостерігачі ще у першому турі виявили масові випадки використання владою країни адміністративного ресурсу, примусової мобілізації працівників бюджетної сфери, нерівноправного доступу кандидатів до ЗМІ, створення монополії чинному президентові у громадських ЗМІ.
3. Навіть у цих умовах Майя Санду зазнала поразки всередині країни. Народний кандидат Молдови Олександр Стояногло здобув справжню перемогу на президентських виборах у Молдові. За нього проголосували 51,19% мешканців Молдови — людей, які працюють тут або одержують тут пенсії, сплачують тут податки та комунальні платежі, зростають тут дітей, які живуть проблемами країни. Більшість мешканців Молдови проголосували проти політики чинної влади.
4.Майя Санду стала «президентом діаспори». Партія соціалістів Республіки Молдова не визнає голосування на закордонних дільницях, завдяки якому Санду оголошено переможцем виборів.
5.Сьогодні стало всім очевидно, що жодні чесні та вільні вибори у Молдові неможливі без дотримання мінімальних правил виборчих кампаній, характерних для демократичних країн: деполітизації Центральної виборчої комісії, Конституційного суду, Координаційної ради з питань телерадіомовлення, Громадського телебачення та Рахункової палати . Партія соціалістів проведе переговори з іншими політичними силами та громадянським суспільством з метою вироблення спільної стратегії щодо деполітизації державних органів та забезпечення рівних умов у ході виборчих кампаній.
6. Партія соціалістів сердечно дякує всім громадянам усередині країни та за її межами, які виявили громадянську відповідальність та забезпечили перемогу в Молдові єдиного кандидата від опозиційних сил, народного президента Олександра Стояногло. Ми відстоюватимемо інтереси кожного мешканця Молдови, кожного району та муніципію країни, які виявили свою волю та здійснили вільний вибір.
«Молдова вирішує» — таким було гасло нашої кампанії. Жителі Молдови ухвалили рішення 3 листопада 2024 року, вказуючи на своє бажання змінити цю владу. Мешканці Молдови вирішуватимуть і надалі, на майбутніх парламентських виборах ».
До молдавської опозиції приєдналася Москва в особі путінського речника Пєскова, який заявив, що Санду «не є президентом» Молдови.
«Щодо пані Санду, ви знаєте, що вона не є, наскільки ми розуміємо, президентом своєї країни, тому що в самій країні також більшість населення голосувала не за неї. І йдеться про дуже і дуже розколоте суспільство», – сказав Пєсков.
Він заявляє, що результати виборів «неможливо вважати чистими», вони були «ні демократичними, ні чесними, вони були сповнені маніпуляцій». Зокрема, стверджує, що «сотні тисяч» громадян Молдови, які мешкають у РФ, не мали змоги голосувати.
Не приймаючи нічий бік, все ж таки зазначимо, що Росія виявляє світові «найкращі зразки» демократичних і прозорих виборів! Тут вибори завжди вважаються «чистими», бо майже чверть століття «перемагає Путін», навіть якщо є сумніви в тому, що цей «Путін» справжній.
Є відома приказка: «Чи б корова мукала…» Це якраз той випадок.
Відверто кажучи, “ривок” голосів на користь Санду за рахунок закордонних виборчих дільниць справді викликає підозри. Але на момент написання цього тексту, жодних фактів на користь цього звинувачення не було представлено, принаймні знайти їх у відкритому доступі не вдалося.
Натомість влада Молдови стверджує, що має докази того, що нібито Москва руками своїх агентів впливу, у тому числі, шляхом прямого підкупу виборців намагалася сфальсифікувати результати виборів, причому ще до дня голосування. Благо, Молдова – країна маленька, і для підкупу необхідної для фальшування кількості виборців потрібні не такі вже й великі суми.
Більше того, про спроби фальшування було відомо задовго до виборів.
Як повідомило молдавське видання NewsMaker, ще за кілька тижнів до голосування глава Антикорупційної прокуратури Молдови Вероніка Драгалін заявляла, що правоохоронці виявили понад 130 тисяч громадян, на рахунки яких лише у вересні було переведено загалом понад 15 мільйонів доларів із Росії.
За два дні до виборів віце-прем’єр-міністр Молдови Крістіна Герасимова знову заявила, що Росія витратила на фальсифікацію виборів і референдуму в Молдові близько 100 млн євро.
Про це з посиланнями на молдавські джерела повідомляв Bloomberg у публікації ” Moldova Says Russia Channeling Millions to Thwart EU Path ” або ” Молдова заявляє, що Росія направляє мільйони, щоб перешкодити ЄС”.
Видання стверджує, що кошти з Росії надходили на картки банку, пов’язаного з Міноборони Росії, а потім підкупленим виборцям надсилали до месенджера Telegram інструкції, як голосувати та поширювати брехню про Європейський Союз на території Молдови.
«Нашим партнерам має бути зрозуміло одне: ми полігон для випробування нових методів — і все, що спрацює в Молдові, буде використано і в інших країнах», — заявляла віце-прем’єр Крістіна Герасимова.
Вона також наголосила, що для Росії дуже важливо не дати Молдові вступити до ЄС. Серед іншого Москва поширює наратив про те, що членство в блоці рівнозначне війні. Герасимова каже, що через вторгнення Росії в Україну молдавани побоюються голосувати за вступ до ЄС на референдумі.
Молдовське видання NewsMaker стверджує , що у фальсифікаціях взяли участь проросійські діячі, які створили в Молдові корупційну мережу з проплачених прокремлівських активістів, у чому особливо відзначився колишній депутат і бізнесмен Ілан Шор, який ховається в Росії через оголошення його в міжнародний розшук у справі вкраденому мільярді».
Як сказано вище, для України важливо, що буде в Молдові в найближчому майбутньому, і тут прогнози поки що не надто втішні.
Характерно, що західні медіа випромінюють із приводу підсумків виборів у Молдові якийсь нездоровий надлишковий оптимізм, хоч і констатують спроби фальсифікацій.
Про це, зокрема, пише Associated Press News у публікації ” Moldova’s pro-Western President Wins Second Term in Runoff overshadowed by Russian meddling claims” або “Прозахідний президент Молдови перемагає на другий термін у другому турі виборів, затьмареному заявами про “.
Стверджується, що перемога Санду стане великим полегшенням для прозахідного уряду, який рішуче підтримав кандидатуру Санду та її прагнення до тісніших західних зв’язків на шляху Молдови до ЄС.
«Молдово, ти перемогла! Сьогодні, дорогі молдавани, ви дали урок демократії, гідний того, щоб бути записаним у підручниках історії. Сьогодні ви врятували Молдову! – сказав Санду, оголосивши про перемогу після опівночі.
Далі вона заявила, що голосування в її країні зазнало «безпрецедентної атаки», включаючи брудні гроші, купівлю голосів та втручання у вибори «ворожих сил ззовні» та злочинних угруповань.
Стояногло заявив представникам ЗМІ, що «голос кожного заслуговує на повагу» і що він сподівається, що «з цього моменту ми покладемо край ненависті та поділу, які нам нав’язують».
Голова Комісії ЄС Урсула фон дер Ляйєн привітала Санду з перемогою, написавши на сайті X: «Потрібна рідкісна сила, щоб подолати труднощі, з якими ви зіткнулися на цих виборах».
Як зазначається, молдавська поліція заявила, що має «обґрунтовані докази» організованого перевезення виборців на дільниці з країни та з-за кордону. За даними МЗС Молдови, виборчі дільниці Німеччини та Великобританії зазнали хибних загроз вибуху, які «були спрямовані на те, щоб зупинити процес голосування».
Станіслав Секрієру, радник президента з національної безпеки, заявив: “Ми спостерігаємо масштабне втручання Росії в наш виборчий процес”. І додав, що національні системи обліку виборців піддаються «скоординованим кібератакам, що продовжуються». Прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан заявив, що люди по всій країні отримали «анонімні погрози смерті телефоном».
Після голосування в Кишиневі Санду сказала журналістам: «Злодії хочуть купити наш голос, злодії хочуть купити нашу країну, але сила народу нескінченно більша»
У свою чергу, Bloomberg висловлює зайвий оптимізм із публікації з промовистим заголовком Putin Lost a Round in Moldova. The Fight’s Far From Over » або « Путін програв раунд у Молдові. Боротьба далека від завершення », хоч і тут звучить тема фальсифікацій.
Зазначається, що, окрім війни в Україні, Росія тепер звинувачується у проведенні «спецоперації» з крадіжки парламентських виборів у Грузії та повені Молдови грошима, щоб виправити результати президентського голосування.
Як повідомляє видання, скуповування голосів у Молдові у промислових масштабах було викрито двома журналістами-розслідувачами, які видавали себе за прихильників Росії. Влада також зловила перевізників готівку в сумках — одна з них містила 1,1 мільйона доларів — і платіжні картки, які заряджалися під час поїздок до Москви.
За оцінками уряду, близько 5% виборців отримали хабарі перед першим туром президентського голосування та референдумом щодо вступу до Євросоюзу.
Це майже спрацювало: питання про ЄС ледве проскочило, і президент Майя Санду була змушена піти на несподіваний другий недільний тур. Коли у понеділок вранці 21 жовтня підраховувалися останні голоси, здавалося, що колишній урядовець Світового банку переможе на перевиборах. Але це сталося лише після узгодженої двотижневої кампанії з руйнування мереж підкупу виборців та попередження людей — у тому числі у публічних повідомленнях, які транслюються кожні кілька хвилин у трамваях та автобусах, — якщо вони візьмуть хабар за свій голос, їм загрожує судове переслідування.
Справедливо стверджується, що на парламентських виборах у Молдові наступного року буде ще більше російського втручання, спрямованого на блокування прогресу щодо членства в ЄС.
Фальсифікації відбуваються на тлі пропагандистської кампанії агресора про те, що у разі приходу до влади Санду нібито вступить у війну з Росією.
Від себе відзначимо, що ця «лякалка» знаходить живий відгук у пересічного обивателя, який цілком закономірно боїться, що «буде війна, як в Україні», про що докладно йшлося у публікації « Українська війна та дискредитація євроатлантизму ».
Зазначається також, що фальсифікації виборів у Молдові є складовою війни Москви із Заходом, як і власне кровопролитна бійня в Україні.
Навіть якщо вважати, що нинішній етап новітньої історії Молдови закінчиться вдало для України, зберігши дружню нам владу в цій невеликій країні, то подальше майбутнє виглядає поки що не таким райдужним.
Повторимо, що наступного року в Молдові відбудуться парламентські вибори, за результатом яких має бути сформований уряд, який, за законами цієї країни, має основний обсяг повноважень. За попередніми прогнозами, отримання партією Санду більшості або формування нею коаліції бачиться досить проблематичним, і навіть якщо Санду втримається в президентському кріслі, вона може після виборів до парламенту опинитися в іпостасі британського монарха, який, як відомо, «панує, але не править».
Втім, нас цікавлять наслідки для України у контексті війни, і перспективи тут не надто приємні.
До влади може прийти уряд нинішньої опозиції в особі соціалістів. І проблема тут не в тому, що вони соціалісти, тим більше, що до соціалізму вони мають дуже віддалене відношення. Ця партія вважається промосковською, і навіть у відкритих джерелах йдеться про її співпрацю з партією «Єдина Росія».
На цьому подальше «ворожіння на кавовій гущі» припинимо, зазначивши лише, що номінальна перемога «європейського вибору» та дружнього України президента видається вкрай хиткою та ненадійною.